Спецпроект

У Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу

У місті Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу, створений працівниками Борзнянського лісового господарства.

Про це пише day.kiev.ua.

"Ідея створити Музей лісу виникла вже давно. Надихнув нас на це Андрій Васильович Стрижак. Він був істориком і вчителем у Галайбині нашого району. Писав і видавав книги", - говорить начальник Борзнянського лісгоспу Леонід Стахорський.

Збір експонатів та облаштування музею велися паралельно. Борзнянський таксидерміст (майстер з виготовлення опудал) Сергій Невмолімий створив цілі композиції.

Зібрані в музеї також колекції різних комах (бабок, довгоносиків, клопів, турунів, листоїдів і ін), насіння і листя різних дерев і чагарників, представлені і старовинні ручні деревообробні інструменти, назви яких для нас дуже цікаві - зензубель, шпунтубель, фальцгебель, і самі вироби, які майстрували за допомогою цих інструментів (ярмо для волів, гребінка та ін.)

"Ми його обов'язково будемо розширювати і поповнювати. На даний момент у ньому представлено лише 30% того, що ми запланували, - говорить Леонід Олексійович. - Ліс - дуже цікавий і складний біогеоценоз (взаємообумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і енергії. - Авт.). Адже не просто так його називають "зеленими легенями" планети. І ми хочемо своїми експозиціями показати багатство лісу і його значення в житті людини. Хотілося б знайти побільше інформації про людей, які все своє життя пов'язали з лісом. Також плануємо зробити "літаючу" колекцію птахів, прикріпивши їх опудала під стелею музею. У нас є записи голосів кожної пташки, які ми будемо включати під час екскурсій. Дітям це точно сподобається."

Вже зараз Музей лісу радий гостям - всі бажаючі можуть сюди потрапити, попередньо повідомивши про це керівництву лісгоспу. Зараз вже почали надходити замовлення від шкіл на екскурсії, які для учнів проводитимуться безкоштовно.

У селі Ломачинці Чернівецької області на базі Сокирянського лісового господарства цього року також створюється музей лісу.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.