АНОНС: "Істправда" на ZIK - про Норильське повстання та збереження пам'яті про вояків УНР

4 червня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова піде про громадську ініціативу зі збереження пам'яті про українських вояків, Норильське повстання та роботу істориків, які фіксують як мінявся повоєнний Львів.

60-річчя неймовірної (як на умови радянського тоталітаризму) події – повстання політичних в’язнів у концтаборах біля Норильська. Саме цей виступ примусив кремлівську владу змінити умови утримання позбавлених волі людей у системі таборів – нелюдському ГУЛАГу.

У післявоєнні роки близько 70 відсотків від загального числа політичних в’язнів СРСР становили українці – переважно учасники повстанського руху. Програма запропонує спогади галичан – безпосередніх учасників подій початку літа у таборах крайньої російської Півночі.  

Крім того, "Історична Правда" …

-  розповість про небайдужих патріотів України, які власним коштом відновлюють пам’ять про героїв Вітчизни, не чекаючи на бодай символічну допомогу з боку держави.

- зверне увагу про негідну поведінку працівників дипломатичного представництва України у Польщі, які відмовляються дбати про могили борців за незалежність, похованих у Варшаві.

- проаналізує, скільки ще вкрай цікавих таємниць може приховувати історія Львова.

- поінформує про маловідому сторінку, коли за кошти, зібрані у США, на території України намагалися організувати сільськогосподарські єврейські комуни.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.