У КИЄВІ ЗГОРІЛА САДИБА МУРАШКА. Фото

У Шевченківському районі столиці на вул. Мала Житомирська, 14 сталася пожежа в чотириповерховому нежитловому будинку, відомому як садиба Мурашка.

Про це повідомляє TVi із посиланням на прес–службу ДержНС в Києві.

Пожежа виникла близько 3:00 ночі п'ятниці 28 червня. О 5 годині ранку пожежу ліквідували.

Жертв і потерпілих немає. Вогнем частково пошкоджено перекриття з 2 по 4 поверхи і знищено дах будинку. Причина пожежі встановлюється. 

Садиба Мурашка до пожежі. Фото: ФБ Ігоря Луценка

"Садиба Мурашка, за яку рішуче боролись кияни, згоріла сьогодні вночі, - повідомив депутат ВР Олександр Бригинець. - Ми відбили її у приватних власників, які нищили її і передали місту. І ось за майже два роки, коли садиба стала знов муніципальною, Попов і його прихвостні показали себе у всій красі. Мрія влади здійснилася – садиба згоріла. Згоріла, як завжди, у свята, як завжди вночі.... Випадковість? Можливо. Але хто в неї повірить?"

Фото: ФБ Ольги Навроцької

У квітні 2013 року повідомлялося про наміри національного заповідника "Софія Київська" зробити у садибі Мурашка музей.

 Після пожежі

Садиба Мурашка - будинки кінця ХІХ ст., у яких жив та працював відомий художник Олександр Мурашко, внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є пам’ятками історії, архітектури та містобудування місцевого значення.

Нагадаємо, у 2007 році КМДА продала історичну будівлю приватній компанії "Пантеон-Інвест". За позовами прокуратури Києва історичні пам’ятки були повернені столичній громаді в травні 2012 року. Технічний стан будівель садиби значно погіршився за час перебування об’єктів у приватній власності.

Дивіться також:

Екскурсія з Михайлом Кальницьким садибою Мурашка. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Пожежі"

Інші матеріали за темою "Забудова"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.