Польський "геноцид" не примирює, а сварить поляків та українців
Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цього року односторонні політичні декларації залишили гіркий слід у серцях багатьох людей.
Про це йдеться у зверненні комітету, яке є у розпорядженні ІП.
Відповідне звернення, зокрема: підписали:
- перший президент України Леонід Кравчук,
- патріарх УПЦ КП Філарет,
- митрополит УПЦ МП Симеон,
- кардинал УГКЦ Любомир Гузар,
- віце-прем’єр-міністр (2007—2010) Іван Васюник,
- історик Володимир В’ятрович,
- письменниця Марія Матіос,
- академік Ігор Юхновський.
На думку членів Комітету, для розвитку добросусідських відносин між нашими країнами ухвала Сенату Республіки Польща є кроком назад на шляху до порозуміння, порівняно із прийнятими у 2003 році спільними словами президентів України та Польщі та єдиним текстом заяви парламентів обох країн.
"Однобічна ухвала Сенату образлива для сучасного покоління українців, які шанують своїх предків, полеглих у боротьбі за незалежність України, цей документ нехтує пам’яттю українців, котрі стали жертвами міжнаціонального протистояння", — йдеться у зверненні.
Громадський комітет "Примирення між народами" звернувся до влади обох країн із закликом не легковажити історичною пам’яттю і не заохочувати жодні політичні наміри, здатні завдати шкоди і нашим народам, і всій європейській справі.
Нагадаємо, днями голова Сейму (нижньої палати польського парламенту) Ева Копач заявила, що вважає за необхідне вжити слово "геноцид" у резолюції Сейму до 70-річчя Волинської трагедії. Раніше планувалося, що Сейм назве події на Волині "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
У червні 2013 року делегація Громадського комітету відвідала Варшаву, щоб донести до польської сторони у зв’язку з розглядом у Сенаті тоді ще проекту заяви, що містила однобічні, політизовані й необґрунтовані з точки зору міжнародного права оцінки волинських подій.
Тоді ж Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".
Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.
Українська греко-католицька церква і Римо-католицька церква Польщі у спільній декларації закликали обидва народи до прощення і примирення.
На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.
У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.
У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.
Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.
Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.
Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".
Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"
