В інтернет вивісили коди і шифри ОУН 1940-50-х років. ФОТО

Електронний архів українського визвольного руху Avr.org.ua підготував колекцію раніше таємних документів про схеми застосування конспірації, кодів та шифрів українського націоналістичного підпілля у період 1940-1950-х років.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"Документи, що увійшли в підбірку, містять інструкції, схеми структурних підрозділів, місць переховування, а також правила застосування шифрів та кодів у документації Організації українських націоналістів", - зазначив керівник проекту Андрій Когут.

Колекцію доповнюють протоколи допитів та листування керівників ОУН щодо цієї теми.

Дослідження систем шифрування та кодування дає можливість історикам ОУН та УПА проникнути в таємниці підпільного зв’язку, розшифрувати таємні повстанські документи, відтворити складні взаємозв’язки між підрозділами підпільної мережі.

 Коди для мережі ОУН у Стрию, Самборі та Дрогобичі (Львівщина). Липень 1943 року

"Найважливіша, смертельно небезпечна для підпільників та їхніх родин інформація мала бути прихована, а точніше зашифрована, щоб утруднити ворогові проникнення через зв’язкові лінії у структури підпільників", - сказав директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Однією з основ конспірації було шифрування повстанського діловодства, прізвищ та імен, місць і часу зустрічей провідників та багато чого іншого.

Інструкція для "співчуваючих" про зберігання підпільної літератури. Жовтень 1951 року. "На довгий час треба ховати таку літературу, яка буде потрібна... аж по розвалі СРСР"

За словами Забілого, часто розкриття таких кодів буває єдиним ключем для встановлення функційної приналежності окремих документів, дешифровки населених пунктів та встановлення справжніх прізвищ повстанців.

Документи датовані 1940-1950 роками та є здебільшого матеріалами українського підпілля, конфіскованими чекістами.

Колекцію можна переглянути на сайті Електронного архіву українського визвольного руху.

1949-1951. Відтворений працівниками радянських спецслужб лист. Відправник: 7х7. Отримувач: 25.4.1

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 10892 документів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.