Добкіну нагадали, як "регіонал" прославляв нацистського колаборанта

У 2010 році депутат Харківської обласної ради від Партії регіонів Ігор Массалов брав участь у відкритті кіоту (пам'ятного знаку) Борису Штейфону - білогвардійському генералу, який під час Другої світової війни очолював "Російський охоронний корпус" у складі армії Третього рейху.

Про це пише блогер "Кореспонденту" Ігор Черняхівський.

"Це подія, що відбулася в храмі Священномученика Олександра (Московський патріархат), набуває нового змісту у зв'язку з розгортанням Партією регіонів спекуляцій на тему "фашистів" і "прославляння їхніх пособників", - зауважує блогер.

Депутат-"регіонал" Ігор Массалов (під червоною цяткою) на відкритті кіоту генералу Штейфону. Фото: ru.wikipedia.org

За твердженням блогера, Массалов не був виключений з партії після участі в такому заході.

"Тим смішніше виглядають сьогоднішні потуги харківських "регіоналів", які, прагнучи відволікти людей від провальної економічної політики уряду, розкручують тему "фашизму" опозиції", пише Черняхівський.

Як відомо, цього тижня голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері, коментуючи відкриття у Харкові пам'ятної дошки мовознавцю Юрію Шевельову, назвав науковця "фашистським пособником".

Варто зауважити, що пост про харківських регіоналів - єдиний запис у блозі Черняхівського.

Борис Штейфон - офіцер і командуючий частинами Добровольчої армії Денікіна у 1918-20 рр, керівник білогвардійського підпілля у Харкові, яке здійнювало терористичні акти у відповідь на більшовицький "червоний терор".

 Генерал Штейфон у німецькій формі

У 1941-45 роках Штейфон був начальником штаба і командиром Російського охоронного корпусу, сформованого у складі Вермахту після окупації нацистами Югославії.

З 1944 р. Російський корпус входив до складу Російської визвольної армії (РОА) генерала Власова. Підрозділ Штейфона воював проти югославських партизанів , а пізніше - проти Червоної армії.

Нагадаємо, у 2011 році партія "ВО "Свобода" хотіла перейменувати вулицю у львівському селі на честь батальйону "Нахтіґаль" - колабораціоністського підрозділу у складі Вермахту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.