На Львівщині планують відзначати 100 років Першій світовій війні

У Львівській облдержадміністрації відбулося засідання організаційного комітету з відзначення у 2014 році 100-ї річниці початку Першої світової війни.

Про це повідомляє офіційний сайт Львівської ОДА.

"Галичина – це саме той регіон, який має задати тон для відзначення 100-річчя початку Першої світової війни", – зазначила заступник голови ОДА Ірина Романів. – Саме тут, на Львівщині, відбувались події цієї війни. А тому Галичина має стати центром усіх заходів на загальнодержавному рівні".

Заплановано провести в загальноосвітніх навчальних закладах та публічних бібліотеках області заходи на тему: "Трагічний слід Першої світової війни в серцях українців".

У закладах культури пропонується провести тематичні виставки творів мистецтва та лекції, присвячені 100-ій річниці Першої світової війни.

Також учасники обговорення пропонували створити загальний каталог військових поховань та цвинтарів Першої світової війни, їхній благоустрій, встановлення вказівників та збереження, організувати сходження молоді на гору Ключ та на гору Маківка до меморіалу Українських Січових стрільців, загиблих у боях Першої світової війни.

Плануються військово-історичні реконструкції битв Першої світової війни.

Окрім того, дано доручення забезпечити соціальну рекламу Року вшанування пам’яті жертв Першої світової війни, а також висвітлення заходів у ЗМІ, показ тематичних теле- та радіопередач, кінохроніки, створення циклу фільмів про участь України в Першій світовій війні.

Як відомо, у вересні 2013 року в Росії завершився конкурс на створення пам'ятника воїнам, полеглим на фронтах Першої світової.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як села перетворюються на місячний ландшафт. Аерофотозйомка Першої світової

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.