Спецпроект

Презентують виставку про Київ часів Другої світової. ФОТО

Музей історії міста Києва і Музей Шереметьєвих презентують мультимедійний проект "Війна. Місто. Люди" - до 70-річчя звільнення Києва від нацистської окупації.

Виставковий проект розповідає про 10 років життя Києва в середині ХХ сторіччя (1939–1948).

Новий підхід до історії Другої світової війни у поєднанні з новими музейними технологіями та унікальними експонатами мають створити "ефект присутності", коли людина повністю занурюється у минулу добу.

Пропаганда та буденна правда, паради та бойові дії, доля військовополонених та трагедія Бабиного Яру, страти військових злочинців та відбудова Києва – це далеко не вичерпний перелік тем, що буде висвітлено на виставці:

• Декілька годин німецької та радянської архівної кінохроніки 1939-1948 років, що буде одночасно демонструватися на 17 кіноекранах та моніторах;

Всі використані у новині ілюстративні матеріали надані організаторами виставки

• особисті відеоспогади учасників і свідків війни та окупації;

• десятки радянських і німецьких плакатів воєнної доби, випущених спеціально для України, більшість з яких експонується вперше;

 Німецький плакат часів окупації

• німецька аерофотозйомка Києва 1941 та 1943 років та непарадні фотографії війни і мирного життя, зроблені як з радянського, так і з німецького боків;

Дивіться також "Театральні афіші часів нацистської окупації. ФОТО" у розділі "Артефакти"

• зброя, однострої та прапори часів війни та сучасні реконструкції;

Радянський офіцер тисне руку дідові з двома Георгіївськими хрестами - вочевидь, Першої світової війни, яку в СРСР називали "імперіалістичною"

• бойові ордени та відзнаки мирного часу, радянські та окупаційні гроші, особисті документи та фронтові листи;

• унікальні артефакти та фотосвідчення з колекцій Олексія Шереметьєва та Федора Зернецького.

 Загалом на примусову працю в Німеччину було вивезено більше 2 млн українців

Відкриття виставки відбудеться 1 листопада о 12:00 (Музей історії міста Києва, вул. Б.Хмельницького, 7). Триватиме до 24 листопада 2013 року.

Дніпро, осінь 1943 року

Також серед організаторів виставки: Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Київський міський історико-патріотичний клуб "Пошук", Національний військово-історичний музей України, Центральна державна наукова архівна бібліотека, Громадський комітет "Бабин Яр", Музей партизанської слави, Федір Зернецький.

Дивіться також:

Один день німецької дівчини в Києві, 1942 рік. ФОТО

Німецька хроніка вибухів на Хрещатику. Осінь 1941 року. ВІДЕО

Політичне життя у післявоєнному Києві. ЛЕКЦІЯ

1983: "Клуб путешественников", присвячений Києву. ВІДЕО

Куренівська трагедія 1961 року. Як і чому це сталося. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало. Порівняйте. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Київ"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.