В Одесі відкрили доступ до першого пам'ятника Леніну. ФОТО

Працівники одеської корабельні "Україна" перенесли на нове місце і зробили доступним для публіки раритетний пам'ятник Володимиру Леніну, оригінал якого було створено у 1924 році, за кілька місяців після смерті вождя більшовиків.

Про це повідомляє Думская.net.

Статуя тепер прикрашає головний вхід адміністративного корпусу корабельні. Поруч із Леніним розбили клумби. Перенесення пов'язане з будівництвом зернового терміналу.

Ленін помер у січні 1924 року, а пам'ятник встановили вже в травні. Цей монумент - перший у світі посмертний пам'ятник "вождю пролетаріата", стверджує видання.

Створили цю конструктивістську споруду не професійні скульптори, а робітники судноремонтного заводу. Автор монумента - майстер-ливарник Федотов.

 Фото: dumskaya.net

Монумент складається з бронзового бюсту Володимира Леніна, який стоїть на земній кулі і розриває кайдани імперіалізму.

За чотири "ноги" (символічні заводські труби), на яких височіє глобус із Леніним, одесити прозвали пам'ятник "павуком".

Таблиця про відновлення пам'ятника (1970 рік)

У Другу світову війну пам'ятник знищили. У 1970-му році, до 100-річчя з дня народження Леніна, його відтворили на колишньому місці.

Як відомо, за останні два місяці на Одещині зруйновано три пам'ятники Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), перший голова уряду більшовицької Росії, ідеолог створення СРСР.

Дивіться також:

Історія пам'ятника Леніну в Києві. ФОТО

У Бухаресті відновили пам'ятник Леніну. У вигляді гідри. ФОТО

Польського мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

Походження Леніна: калмики, чуваші, євреї, шведи...

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя ховали 6 років

"Товарищи в гробу". Некрологи на Леніна та інших комуністів. ФОТО

Ленін про Україну. Текст Миколи Скрипника 1924 року

Інші матеріали за темою "Ленін"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.