Круглий стіл "Досвід Латвії в подоланні наслідків тоталітаризму". LIVE

Експерти обговорюють особливості історичного досвіду тоталітаризму та його наслідків для латвійського суспільства. І як політику пам’яті можна використовувати для подолання тоталітарної спадщини. Онлайн-трансляція на ІП.

Участь у заході беруть:
•             Аргіта Даудзе, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні;
•             Гунарс Нагелс, заступник директора з питань розвитку Музею окупації Латвії 1940-1991 рр.;
•             Рітварс Янсонс, заступник директора Музею окупації Латвії 1940-1991 рр.;
•             Сергій Квіт, Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія";
•             Аліна Шпак, Директор Центру досліджень визвольного руху;
•             Володимир В’ятрович, к.і.н. Директор Центру історії державотворення України XX ст. НаУКМА;
•             Олександр Іщук, к.ін. науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;
•             Ігор Кулик, експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху;
•             модератор — Ірина Штогрін, журналіст "Радіо Свобода".
 
Круглий стіл організовано Центром досліджень визвольного руху та Центром історії державотворення України XX ст. НаУКМА в рамках програми вивчення та популяризації досвіду трансформацій в пост-комуністичних країнах.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.