Спецпроект

Фонди Музею історії Києва евакуюють з Українського дому

Фонди Музею історії Києва з Українського дому переносять у виставкову будівлю музею на вулиці Богдана Хмельницького, 7.

Про це повідомляє прес-служба голови підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця.

За словами нардепа, головна робота впала на плечі співробітників, але комендатура Майдану, як може, сприяє в порятунку київських реліквій.

"Це відбувається тому, що "Беркут" вже двічі грабував і нищив фонди Музею в Українському домі, - пояснив Бригинець. - Крім того, влада застосовує технологію підпалів будинків, де знаходиться громада і майданівці, тому музейники бояться, що доля Будинку профспілок може чекати і на Український дім, в якому на 4-5 поверхах знаходяться фонди Музею історії Києва".

Нагадаємо, в ніч з 18 на 19 лютого було пограбовано і погромлено Музей історії Києва, частина колекції та фондосховища якого знаходяться у приміщеннях на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Музей історії Києва створено в 1978 році, з 1982-му він знаходився у Кловському палаці на Липках. У травні 2004 року будівлю палацу передали Верховному Суду, а музей переїхав на верхні поверхи Українського дому.

У серпні 2012 року КМДА передало музею приміщеня скандальної забудови над метро "Театральна". Однак площі вистачає тільки на експозиції, фонди ж і далі зберігаються в Укрдомі.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.