Третина українців жалкує за СРСР

33% українців жалкують про розпад у 1991 році Радянського Союзу, але 49% – не жалкують, водночас до президента РФ Владіміра Путіна 76% загалом ставляться негативно.

Про це свідчать результати квітневого дослідження соціологічної групи "Рейтинг" за назвою "Ностальгія за СРСР та ставлення до окремих постатей".

Соціологи відзначають, що з 2010 року кількість тих, хто відчуває ностальгію за СРСР, зменшилась майже у 1,5 рази – з 46% до 33%, а кількість тих, які не шкодують за розпадом Радянського Союзу, зросла з 36% до 49%.

Нині за СРСР шкодують близько третини мешканців центру, близько половини – сходу і півдня та понад 60% – Донбасу. При цьому, якщо в центрі, сході та півдні протягом останнього року їх кількість зменшилась, то на Донбасі – зросла.

Чим старші респонденти, чим менший їхній рівень освіти та доходів, тим більше вони шкодують за СРСР. Разом з тим, якщо аналізувати у динаміці, кількість тих, які шкодують за СРСР, зменшилась у всіх вікових групах без винятку.

Водночас, серед етнічних росіян кількість тих, хто шкодує за СРСР, за рік зросла з 55% до 60%, а серед етнічних українців навпаки зменшилась з 38% до 29%.

При цьому 16% опитаних позитивно ставляться до Владіміра Путіна, 76% – негативно. Майже кожен десятий – не зміг оцінити свого ставлення.

За останній рік негативне ставлення до Путіна зросло майже вдвічі (з 40% до 76%), хоча ще в жовтні 2013 року кількість тих, хто позитивно ставився до Путіна (47%) перевищувала кількість тих, які ставилися негативно (40%).

Відносно позитивно ставляться до Путіна лише на Донбасі (66%), а в решті регіонів домінує негативне ставлення – від майже 70% на півдні та сході до понад 90% – у центрі, на півночі та заході країни.

Позитивно ставляться до Путіна менше половини етнічних росіян та лише кожен десятий етнічний українець.

20% опитаних позитивно ставляться до Йосипа Сталіна, 70% – негативно. Майже кожен десятий – не зміг оцінити свого ставлення. За два останні роки негативне ставлення до Сталіна збільшилося з 62 до 70%.

Більш позитивно Сталіна оцінюють на Донбасі (36%) і півдні країни (32%). Чим старші респонденти, чим нижчий їх рівень освіти та доходів, тим позитивніше вони ставляться до Сталіна. Етнічні росіяни вдвічі краще ставляться до Сталіна, ніж етнічні українці.

До Степана Бандери позитивно ставляться 31% опитаних, а 48% – негативно. Майже кожен п’ятий – не зміг оцінити свого ставлення. За два останні роки позитивне ставлення до Бандери зросло з 22 до 31%.

Позитивніше Бандеру оцінюють на заході (76%), вдвічі гірше – в центрі та півночі країни. Чим молодші респонденти, чим вищий їхній рівень освіти, тим більш позитивно вони ставляться до Бандери. Позитивно оцінюють постать Бандери лише етнічні українці.

До Петра І позитивно ставляться 50% опитаних, 30% – негативно.

До Івана Мазепи 41% опитаних позитивно ставляться, 30% – негативно.

Дивіться також:

66% українців вважають Голодомор геноцидом

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.