Спецпроект

Зруйновано головний музей історії Донеччини. ФОТО

В результаті артобстрілу в ніч із 20 на 21 серпня зруйновано будівлю Донецького обласного краєзнавчого музею. Із 29 виставкових залів уціліло три, знищено близько тисячі експонатів, музей відновленню не підлягає.

Про руйнування даху та стін споруди повідомляє сайт Донецької міської ради.

Як інформує "ОстроВ" із посиланням на очевидців, будівля постраждала дуже сильно: "Зруйновано покрівлю, два сходових прорізи, вибиті вікна. Постраждали зал природи, малий виставковий зал, зал етнографії".

Директор музею Євген Денисенко повідомив "Голосу України", що музею фактично більше не існує. В будівлю влучило вісім снарядів, знищено близько тисячі експонатів, зруйновані стіни, дах і підвал, просіли плити перекриття.

"Із 29 залів уціліли лише три, - зазначив директор. - Постраждали кабінети співробітників, і мій також. Вилетіли всі 400 вікон".

 Фото: FB Анастасії Снєжко

Уранці в четвер, коли співробітників терміново викликали на роботу, деякі з них не могли стримати сліз.

 Таким був зал природи ("Рослинний і тваринний світ Донеччини") в часи України... Фото: Дмитро ЛАРІН, Історична Правда

"Якщо чесно, досі не усвідомив того, що сталося, - сказав Денисенко. - Музей відновленню не підлягає. Все життя в один момент перетворилося на ніщо".

...а таким він став у "ДНР"

За його словами, найбільших втрат зазнала археологічна колекція, розташована у фондосховищі під залою природи. Туди потрапили два снаряди, які пробили підлогу.

"Це найдавніші артефакти, які збиралися роками. Вони опинилися під завалом, - розповів директор. - Те, що ще можна врятувати, ми рятуємо - перевозимо до філії музею чи зносимо до підвалу".

 Вхід і ліве крило музею. Фото: FB Анастасії Снєжко

Денисенко підкреслив, що музей працював до останнього дня: "Ми не зачинялися. Вважали, що не можемо в цей час залишити донеччан без музею".

Ущент

Кандидат історичних наук Юрій Полідович, який під час археологічних експедицій знайшов частину артефактів із нинішнього музейного зібрання, висловив сподівання, що колекційні речі з-під завалу можна відновити.

"Впевнений, відреставрувати експонати можна, - заявив археолог. - Адже після розкопок відновлюємо їх".

 Попереду - одна з найбільших в Україні діорам. Вона презентувала багатство флори і фауни в національному парку "Святі гори". Фото: Дмитро ЛАРІН

Наразі співробітники музею намагаються власноруч мінімально привести зруйновану будівлю до ладу.

Нагадаємо, в РНБО заявили, що в четвер терористи обстріляли з важкого озброєння стадіон "Донбас Арена". Донецький краєзнавчий музей розташовано неподалік, за 300 метрів на північ від стадіону (вул. Челюскінців, 189а, на межі Київського і Ворошиловського районів).

Тепер діорами не стало

Як відомо, в ніч із 14 на 15 серпня музей уже побував під артилерійським обстрілом, в результаті якого будівля зазнала серйозних ушкоджень.

Донецький обласний краєзнавчий музей - один із найбільших і найстаріших музейних закладів України, фактично головний історичний музей області і Донбасу. Цього року він мав святкувати 90 років від заснування (1924 р.). У фондах музею - 180 тисяч одиниць зберігання.

 Скіфський воїн V сторіччя, знайдений археологами під Шахтарськом - гордість і візитівка музею. Фото: Дмитро ЛАРІН

Під час Другої світової війни знищений окупантами. В нинішню будівлю переїхав у 1972 році. Одним із перших в Україні почав працювати над доступом до історичної спадщини для людей з особливими фізичними і соціальними можливостями.

Крім головної (зруйнованої) експозиції, заклад має п'ять філій на території області та міста: музей Сергія Прокоф'єва, музей Володимира Немировича-Данченка, музей лісу, меморіал "Твоїм визволителям, Донбасе" і меморіал "Савур-могила".

За інформацією ТСН, 21 серпня було остаточно зруйнувано меморіал "Савур-Могила", cильно пошкоджений під час боїв за контроль над стратегічною висотою в червні-липні 2014 року. У четвер після чергового російського артобстрілу впали рештки обеліску на вершині кургану.

 Падає обеліск на вершині Савур-могили. Всередині нього була музейна кімната, присвячена боям за Донбас 1943 року

Раніше повідомлялося, що представники так званої "ДНР" забрали з меморіалу "Твоїм визволителям, Донбасе" частину макетів стрілецької зброї і намагалися вивезти танки та гармати з виставки біля музею.

У липні 2014 року в Луганську терористи обстріляли музей історії міста.

Яким був Донецький краєзнавчий музей, дивіться у фотоекскурсії ІстПравди

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.