Єдиний підручник з історії захистить учнів від "мазохізму" - патріарх Кирил

Єдина концепція шкільного підручника історії допоможе російській молоді перемогти "синдром історичного мазохізму", який виховували у школах в 1990-х роках.

Таку заяву зробив патріарх Московський Кирил, повідомляє ІТАР-ТАСС.

Керівник Російської православної церкви обурився, що в сучасній школі "ми стикаємося з підходом, що не потрібно нічого формувати у дітей, нехай вони потім самі сформують, а сьогодні ми їм запропонуємо різні варіанти".

На думку Кирила, "ми всі пройшли через той час, коли відсутність єдиного підручника історії вплинула на почуття патріотизму людей, спровокувала небезпечні нігілістичні погляди, в тому числі на історію своєї країни".

"Церква взяла активну участь у формуванні концепції підручника історії, - зазначив патріарх. - І багато її пропозицій було враховано".

За словами предстоятеля, російській молоді, на яку "обрушився колосальний новинний потік, що працює на підрив переконань і поглядів", необхідний "збалансований підхід до своєї історії, щоб ми дорожили нею і відмовилися від страшного синдрому мазохізму, коли ми повторюємо чужі стереотипи".

Кирило наголосив, що в російських школах повинна існувати єдина концепція подачі історичного матеріалу учням.

"Не потрібно в школі ідеології в тому вигляді, в якому вона існувала раніше, але ж без ідей неможливо виховати дитину, - заявив голова РПЦ. - Ми повинні відстоювати свої власні цінності, які виростають з нашої духовної, культурної традиції".

Як відомо, однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі реалізовує "Російське історичне товариство". Його головою є Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті реформ. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.