АНОНС: виставка про дві світові війни у музеї ВВВ. ФОТО

У столиці відкриють виставку до 100-річчя від початку Першої і 75-річчя від почату Другої світових воєн.

Виставка має назву "Апокаліпсис ХХ століття. Світові війни", повідомляє УІНП.

До створення виставкового проекту долучилися:

- Національний музей історії України,

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник,

- Музей однієї вулиці, Музей історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих,

- музей "Православна Україна" Київської Митрополії УПЦ (МП),

- Центральний державний архів громадських об’єднань України,

- Центральний державний історичний архів України (м. Київ), Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного,

- Всеукраїнське громадське об’єднання "Союз "Народна пам’ять".

 

Відкриття: 5 вересня 2014 року о 12:00 у головному корпусі Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років".

В основі виставки - автентичні пам’ятки, більшість з яких експонується вперше.

Відвідувачі виставки можуть побачити фото зруйнованої у Першу світову церкви в Дюнкерку на півночі Франції, знищеного 9 серпня 1945 р. ядерним вибухом католицького собору Уракамі в японському місті Нагасакі, культові предмети із зруйнованого у 1941 р. Успенського собору Києво-Печерської лаври, Біблію видання першої чверті  ХІХ ст.

Завершує виставковий проект фотолітопис подій 2013-2014 років, які відбувалися на Майдані, в Криму, а тепер розгортаються на Сході, де Україна веде нерівний бій за власне місце серед суверенних держав і народів, якого не вдалося здобути впродовж попередніх сторіч, зазначають організатори виставки.

 

Виставка розрахована на широке коло відвідувачів. Вона ставить за мету ще раз акцентувати антилюдський, антигуманний характер світових воєн,  застерегти від невиваженості, популізму, а також закликати до єдності, консолідації, взаєморозуміння, обов’язку берегти мир.

Дві світові війни забрали життя майже 75 млн людей, 55 млн осіб отримали поранення.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.