В Білорусі завершився трибунал над сталінізмом

В Мінську відбулося заключне засідання Громадського трибуналу з розгляду злочинів сталінізму в Білорусі.

Про це повідомляє Наша Ніва.

Громадський трибунал працював поетапно упродовж 10 років. В ході роботи були досліджені і розглянуті архівні та наукові матеріали з історії сталінізму та його злочинів на території Білорусі.

Результатом роботи стало підписання звинувачення сталінському режиму:

"У 1920-1950 рр. за офіційними даними були репресовані 600 тисяч людей, - йдеться у звинувачувальному документі. - За даними незалежних дослідників - 1,4 млн людей".

Згідно з висновками трибуналу, кожен восьмий житель Білорусі опинився за гратами, кожен п'ятий був позбавлений громадянських прав. В результаті репресій більше 500 тисяч загинули.

Незавершений процес десталінізації на пострадянському просторі створює грунт для періодичних спроб реабілітації сталінізму, йдеться в документі.

"Білорусь не може стати демократичною державою, не засудивши сталінський режим і не вшанувавши пам'ять своїх громадян, які стали жертвами політичних репресій, - наголошують учасники трибуналу. - Країна, яка не може і не хоче визнати злочини і помилки попередників, приречена на їх повторення".

У підсумковому документі члени трибуналу також звертаються до влади з вимогою гідно вшанувати пам'ять безвинно замучених співгромадян: виконати постанову уряду і встановити пам'ятник в Куропатах [мінський відповідник київської Биківні - ІП], пам'ятник всім жертвам сталінізму в Мінську та в інших містах Білорусі.

Вони закликають владу забезпечити повний доступ до архівів КГБ та інших репресивних структур, провести археологічні розкопки для виявлення інших місць масових вбивств громадян.

Нагадаємо, у травні 2014 року СБУ виклала в інтернет архівні матеріали радянських спецслужб про сталінські репресії 1937-38 років в Україні.

В червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.