У Грузії знесли самовільно встановлений пам'ятник Сталіну

У селищі Шорапані Зестафонського району (Грузія) демонтували пам'ятник Йосипу Сталіну, самовільно встановлений депутатом місцевої сакребуло (райради) Кобою Гокалеїшвілі.

Про це повідомляє "Грузія-онлайн" із посиланням на прес-службу районної адміністрації.

Пам'ятник Сталіну в ніч на неділю з'явився в сквері, поряд із меморіальною дошкою на згадку про загиблих в 1941-45 роках. У ніч на понеділок на знак протесту місцеві жителі облили пам'ятник білою фарбою.

Влада Шорапані наголосила, що пам'ятник встановлено самовільно, без дозволу і обговорення.

Фото: lenta.ru

"Під час демонтажу депутат Гокалеїшвілі не давав можливості техніці і відповідним службам почати роботу на території, - додали у прес-службі. - Разом з ним знаходився ще один чоловік, який кидався камінням. На щастя, ніхто не постраждав. Довелося викликати поліцію, яка вивела цих двох осіб з території скверу".

Нагадаємо, у вересні 2013 року пам'ятник Сталіну було споруджено у грузинському місті Телаві. Фігуру вождя додали до місцевого монументу героям Другої світової війни. Того ж дня монумент облили червоною фарбою, міськрада Телаві наголосила, що пам'ятник споруджено без дозволу. Його демонтували.

Кілька разів погруддя Сталіна встановлювали в селі Акура (Телавський район, регіон Кахетія). Всі вони були демонтовані.

У листопаді 2012 року у грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Сталіну, демонтований у 2011-му.

У липні 2013 року повідомлялося про намір влади грузинського міста Горі відбудувати пам'ятник Сталіну, демонтований у 2010 році.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено у травні 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. У грудні 2010 року невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 2011 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

У 2010 році Апеляційний суд Києва визнав Сталіна одним із винних у вчиненні геноциду громадян УРСР у 1932-33 роках.

У 2013 році 74% громадян України вважали Сталіна жорстоким тираном, позитивно до його постатті ставилися 22% українців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.