У гетьманській столиці демонтували пам'ятник Леніну. ФОТО

У Глухові Сумської області комунальні служби демонтували бронзовий пам'ятник Володимиру Леніну.

В заході взяв участь новообраний мер міста, нащадок відомого роду меценатів Мішель Терещенко, повідомляє УНІАН.

"Ленін поставив Україну в абсолютну залежність від Москви, знищував священиків, зачищав монастирі, створив диктаторський режим, що проповідував смерть, голод, насильство, депортації, заслання мільйонів людей, - зазначив міський голова. - Ленін змусив мою родину покинути Україну".

 

Раніше Терещенко обіцяв обов'язково знести пам'ятник Леніну в центрі міста - причому зробивши це в цивілізованому порядку, за рішенням міськради.

Ленін і міський голова

"Думаю, таким чином комунальні служби вирішили привітати Глухівського міського голову з Днем місцевого самоврядування", - написала у Facebook користувачка Олена Єскіна, яка оприлюднила фото демонтажу.

 

Сам пам'ятник зроблений з бронзи, має вагу близько 5 тонн. Зняли його з постаменту з допомогою вантажного автокрана.

 Goodbye, Lenin! (c)

В даний час пам'ятник переданий на зберігання одному з комунальних підприємств міста, а подальшу його долю мають вирішити депутати Глухівської міськради.

Єскіна додала, що разом із Леніним було демонтовано пам'ятник більшовику Василю Циганку, розташований неподалік, у Центральному парку Глухова.

 Розібрали і постамент

Історичну центральну площу Глухова мер хоче зробити такою, якою вона була в часи його предків: з фонтанами, кафе тощо.

Нагадаємо, у 2014 році повідомлялося, що міська рада Глухова планувала віддати історичну Ярмаркову площу під житлову забудову.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), перший голова уряду більшовицької Росії, ідеолог створення СРСР.

Дивіться також:

Історія пам'ятника Леніну в Києві. ФОТО

В Одесі відновили перший пам'ятник Леніну. ФОТО

У Бухаресті відновили пам'ятник Леніну. У вигляді гідри. ФОТО

Польського мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

В Одесі пам'ятник Леніну перетворили на Дарта Вейдера. ФОТО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя ховали 6 років

Ленін про Україну. Текст Скрипника 1924 року

Інші матеріали за темою "ЛЕНІН"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.