Володимир Івасюк вшанований у столиці

На Будинку звукозапису у Києві встановили меморіальну таблицю на честь Володимира Івасюка.

Про це повідомляєи "Дзеркало тижня".

Урочистість відбулася напередодні 68 річниці Володимир Івасюка.

 Меморіальна таблиця Володимирові Івасюку на Будинку звукозапису у Києві. ФОТО: Оксана Старак-Повякель

Заступник голови КМДА Ганна Старостенко повідомила, що в Києві цього року буде встановлено 24 меморіальних пам'ятних знаки видатним митцям, громадським діячам, на які Київрада виділила в минулому році більше мільйона гривень.

"Від початку року на вулицях Києва вже з'явилися пам'ятні знаки, зокрема, народній художниці Тетяні Яблонській, українському архітектору Сергію Григор'єву, полковнику армії УНР Євгену Коновальцю, байкарю Євгену Гребінці та іншим видатним діячам України. Нещодавно ми відкрили пам'ятник Олені Телізі, яка очолювала Спілку письменників в окупованому німцями Києві та віддала життя за майбутнє нашої країни", - зазначила Старостенко.

Раніше постійна комісія Київради рекомендувала перейменувати проспект Героїв Сталінграда на проспект Володимира Івасюка.

Президент Віктор Ющенко під час урочистості. ФОТО: Оксана Старак-Повякель 

Нагадуємо:

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року у Кіцмані на Буковині. Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Пісні "Червона Рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" сперечаються у популярності із народними.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність в СРСР і світі.

Читайте також:

1971: "Червона Рута" стає переможцем першої радянської "Пісні року"

У Львові відкрили пам'ятник автору "Червоної Рути" (ФОТО)

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.