Спецпроект

Створено карту руйнувань українських і польських пам’ятників. ІНФОГРАФІКА

Упродовж трьох років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників. В Україні — 4 польських, і всі відновлені коштом української сторони. Натомість у Польщі — жоден.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Днями Президент України Петро Порошенко засудив руйнування пам’ятника воїнам УПА в Грушовичах та наругу над Державним Гербом України. У телефонній розмові 3 травня глави держав України та Польщі домовилися про належну опіку над місцями пам’яті сусідніх народів на території своїх країн.

 Як відомо, наруга над пам’ятником воїнам УПА на цвинтарі польського села Грушовичі поблизу Перемишля, що відбулася 26 квітня, була санкціонована місцевою владою та отримала схвалення у Варшаві — відповідні заяви оприлюднили польське Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі.

 Карта руйнувань створена у співпраці зі Студією інфографіки Remarker. Щоб збільшити натисніть тут.

 "Надмогильний пам’ятник воякам УПА у Грушовичах зазнавав нападів 5 разів: тричі він був помальований, згодом пошкоджений, а останнього разу — зруйнований. Щоразу меморіальний знак відновлювали зусиллями української громади. Усього з 15 українських пам’ятників 3 було знищено, 5 пошкоджено й 7 помальовано. Польська сторона не відновлює пам’ятні знаки українців, що зазнали нападів. Ці акти вандалізму залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами", — розповідає начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд

Відсутність належної реакції польської влади на системне нищення українських місць пам’яті в Польщі, а у випадку із вандалізмом у Грушовичах — офіційне схвалення таких дій – змусили Український інститут національної пам’яті призупинити процес легалізації польських меморіальних об’єктів на території України. Таких польських місць пам’яті в Україні щонайменше 105. 

"Розмова Президентів України та Польщі дає надію на швидке врегулювання ситуації", — зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

Читайте також:

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.