Спецпроект

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

8 листопада до Сейму повернеться законопроект, автором якого є, зокрема, партія Кукіз’15 про заборону пропагування "бандеризму" над Віслою.

Про це повідомляє prostir.pl.

Документ також вводить покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі терміном до 3-ох років за вислів на зразок "польські табори смерті". Після розгляду у комісії юстиції та прав людини, а також річної перерви, депутати мають намір продовжити роботу над законопроектом.

Проект закону, що передбачає зміни, зокрема, до закону про Інститут національної пам’яті — Комісію переслідування злочинів проти польського народу, опрацювало Міністерство юстиції. Частину положень у частині злочинів українських націоналістів запропонували депутати від партії Кукіз’15.


Згідно зі змістом законопроекту, кожний, хто публічно та всупереч фактам приписує польському народу або польській державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, вчинені Третім Райхом або інші злочини проти людства, миру і воєнні злочини — підлягатиме штрафу або позбавленню волі строком до 3-ох років. Таке саме покарання загрожує за "явне заперечення відповідальності справжніх винних у цих злочинах".

Якщо правопорушник діятиме ненавмисно, він підлягатиме штрафу або обмеженню волі. Злочином не вважатиметься вчинення подібних дій "під час художньої або наукової діяльності". Нові положення поширюватимуться як на громадян Польщі, так і на іноземців — "незалежно від норм, що діють у місці вчинення злочину".

Крім того, законопроект передбачає можливість відкриття за вислови на зразок "польські табори смерті" цивільних проваджень, зокрема громадськими організаціями та Інститутом національної пам’яті.

Перше читання законопроекту відбулося на початку жовтня 2016 року. Крім відповідальності за вислів на зразок "польські табори смерті", польські депутати вирішили додати до проекту положення, авторами яких є депутати від партії Кукіз’15. Ці пропоновані зміни дозволять відкривати кримінальні справи за заперечення злочинів українських націоналістів (також злочинів тих українських військових формувань, які співпрацювали з Третім Райхом).

У проекті змін до закону про ІНП наведено, зокрема, визначення таких злочинів. Це "діяння, вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, із застосуванням насильства, терору та інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб або груп населення, і зокрема щодо польського населення". Відзначено також, що "таким злочином була також участь українських націоналістів у знищенні євреїв, а також вчинений ними волинсько-галицький злочин".

Цю тему прокоментував секретар Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський.

"Спостерігаємо негативний розвиток історичної політики та політики ідентичності України щодо Польщі", — сказав польський політик.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський під час офіційного візиту до Львова 5 листопада відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.