Майбутній Музей монументальної пропаганди СРСР розраховує на статус національного

Київ спільно з Міністерством культури та Інститутом національної пам’яті збирає монументи тоталітаризму в музеї під відкритим небом. Першим експонатом буде київський пам’ятник Миколі Щорсу.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському ніституті національної пам'яті.

Для того, щоб перемістити у новостворюваний у Києві музей просто неба знакові зразки комуністичної монументальної пропаганди, необхідною є співпраця між місцевими громадами, музейниками та державною владою.  

До такого висновку прийшли ініціатори проекту в процесі роботи над концепцією Музею монументальної пропаганди СРСР. 

Візуалізація частини експозиції Музею

Як відомо, з травня 2017 року в Києві розпочалося створення Музею монументальної пропаганди СРСР, мета якого - осмислення радянського минулого. На території Національного комплексу "Експоцентр України" планується розташувати вільний простір для демонстрації та дослідження прикладів використання художніх інструментів в цілях тоталітарної пропаганди.

"Ставлячи амбітну ціль створити у Києві місце, яке увійде в топ-10 пам’яток столиці, впродовж півроку команда працювала над візією та підходами до реалізації цього важливого освітнього проекту. На сьогодні ми маємо майданчик та концепцію, що може бути реалізована за підтримки ширшої коаліції партнерів", — розповів ініціатор проекту, заступник міського голови — секретар Київської міської ради Володимир Прокопів. 

"Пройдено важливий етап створенням музею — додає керівник проекту Максим Бахматов. — Концепція музею розроблялася командою проекту за участі провідного міжнародного експерта з музейної справи Міхаеля Фера, і сьогодні ми передаємо наші напрацювання Київській міській раді, Міністерству культури та Інституту національної пам’яті для продовження роботи".   

Україна практично завершила декомунізацію публічного простору. Відповідний закон, який передбачав демонтаж пам’ятників часів комунізму, наголошував також на збереженні об’єктів, які становлять мистецьку цінність, в музеях з освітньою метою. Музей монументальної пропаганди СРСР стане саме таким місцем. 

"Долучаючись партнером у створенні Музею монументальної пропаганди СРСР, Міністерство культури вбачає можливість реалізувати завдання зі збереження пам’яток мистецтва радянської доби та водночас виконати вимоги декомунізації з очищення громадського простору від тоталітарних символів, — заявив Міністр культури України Євген Нищук. — Ці високі цілі Музею, гадаю, варті того, щоб інституція в майбутньому розраховувала на статус національної". 

План розміщення Музею на території ВДНГ

Міністерство культури сприятиме Музею у залученні до експозиції об’єктів зі всієї території України. 

"Очікується, що перший експонат надасть громада міста Києва, — запевнив Володимир Прокопів. — Це буде пам’ятник Миколі Щорсу, щодо переміщення якого вже розроблені відповідні проекти демонтажу та монтажу на території Музею".

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович нагадав, що деінсталяція символів комунізму в громадському просторі  була лише першим кроком декомунізації.

Володимир В’ятрович також пояснив: "Ідея створення такого роду музейних установ належить європейським спільнотам, котрі пройшли подібний до нашого шлях долання наслідків тоталітарного минулого. Парк Ґрутас в Литві та Парк Мементо в Угорщині мають насамперед освітню місію. Але Україна в цьому ряду може запропонувати глибше розуміння тоталітарної пропаганди". 

Відтак Інститут національної пам’яті як один із партнерів проекту готовий розпочати консультації щодо концепції музею в рамках Європейської платформи пам’яті та сумління, учасники якої мають вагомий досвід у цій сфері. 

ДОВІДКА: 

Музей монументальної пропаганди СРСР створюється у Києві на території Національного комплексу "Експоцентр України" (колишнього ВДНГ). Це — проект-дослідження, мета якого — сприяти осмисленню суспільством радянського минулого через збереження, документація та вивчення об’єктів пропагандистського мистецтва комуністичного режиму на території України.

Експонатами музею стануть монументальні скульптури, надані місцевими органами влади та приватними особами, які сформують постійну експозицію. 

Проект ініційований Київською міською Радою. Партнери: Український інститут національної пам’яті, Національний комплекс "Експоцентр України". 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.