Посол України в Польщі зустрівся з польським МЗС із приводу закону про ІНП

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович учора зустрівся з Послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Під час зустрічі вони обговорили поправки до Закону про Інститут національної пам’яті Республіки Польща.

Український дипломат висловив глибоку стурбованість з приводу можливості кримінального переслідування за заперечення "злочинів українських націоналістів". Про це пише портал POLUKR.net

"Ми категорично проти, щоб узагальнювати весь український народ. І взагалі незрозуміле трактування не тільки для нас, а й для багатьох депутатів польського Сейму і Сенату, що таке український націоналізм, чому визначено такі часові рамки 1920—1950-х років. Тому, якщо говорити про цей закон, то він має певні погрішності.

Але взагалі такий підхід до трактування історії, підхід до бажання знати правду історичну в спосіб заборонити говорити про цю правду або навіть заборонити говорти про цю правду, або навіть нести кримінальну відповідальність за це — не вписується в нормальні відносини",  — сказав Дещиця в коментарі для "5 каналу".

Як інформує видання, заплановано провести подальші польсько-українські переговори на рівні віце-прем’єр-міністрів. У середині лютого віце-прем’єр польського уряду Пйотр Глінський зустрінеться зі своїм колегою з України Павлом Розенком. Цей візит був запланованим раніше, однак тепер основною його темою буде саме внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

Також під час цієї зустрічі мають намір обговорити ще одну важливу тему — можливість відновлення ексгумаційних робіт поляків в Україні. Як зазначив Чапутович, цей діалог необхідний через непросту історію. Коли ж у нього запитали, чи може ухвалений закон про ІНП Польщі знизити аргументи щодо відновлення ексгумації, він сказав: "Подивимося. Сподіваюся, що ні".

Міністр закордонних справ Чапутович додав, що Польща завжди підтримуватиме цілісність України і її проєвропейські прагнення, і тому він має сподівання, що ухвалений закон не буде негативно впливати на відносини між країнами.

Павло Розенко повідомив, що перед зустріччю з Глінським проведе консультації з дипломатичним корпусом і Президентом України.

До слова, у вчорашньому інтерв’ю "5 каналу", говорячи про ухвалений закон, віце-прем’єр-міністр України зауважив: попри те, що різні політичні сили намагаються постійно відкинути в минуле стосунки України та Польщі, в українсько-польському діалозі значно більше тем, які об’єднують і стосуються сьогодення і майбутнього двох держав.

Віце-прем’єр додав, що українська сторона завжди демонструвала відкритість своєї політики щодо Польщі. І наголосив: "Ми ніколи жодним чином не дозволяли собі втручатися у внутрішню політику Польщі, вказувати куди рухатися і що робити. Ми поводилися максимально коректно в цій ситуації, розуміючи, що Польща – наш історичний союзник, одна з перших держав, яка визнала нашу незалежність у 1991 році і сьогодні є послідовно підтримує Україну у війні з Росією".

"Коло наших дискусій є дуже широким і ми не хотіли б "зациклюватися" лише на питаннях минулого. Зі свого боку, наші колеги і друзі повинні зрозуміти, що історію України у Москві колись вже писали, тому зараз історію України ми будемо писати в Києві, українці самі здатні розібратися з приємними і неприємними моментами і формувати свою історичну правду", — додав Розенко.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Наразі проект закону ще не підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.