Посол України в Польщі зустрівся з польським МЗС із приводу закону про ІНП

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович учора зустрівся з Послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Під час зустрічі вони обговорили поправки до Закону про Інститут національної пам’яті Республіки Польща.

Український дипломат висловив глибоку стурбованість з приводу можливості кримінального переслідування за заперечення "злочинів українських націоналістів". Про це пише портал POLUKR.net. 

"Ми категорично проти, щоб узагальнювати весь український народ. І взагалі незрозуміле трактування не тільки для нас, а й для багатьох депутатів польського Сейму і Сенату, що таке український націоналізм, чому визначено такі часові рамки 1920—1950-х років. Тому, якщо говорити про цей закон, то він має певні погрішності.

Але взагалі такий підхід до трактування історії, підхід до бажання знати правду історичну в спосіб заборонити говорити про цю правду або навіть заборонити говорти про цю правду, або навіть нести кримінальну відповідальність за це — не вписується в нормальні відносини",  — сказав Дещиця в коментарі для "5 каналу".

Як інформує видання, заплановано провести подальші польсько-українські переговори на рівні віце-прем’єр-міністрів. У середині лютого віце-прем’єр польського уряду Пйотр Глінський зустрінеться зі своїм колегою з України Павлом Розенком. Цей візит був запланованим раніше, однак тепер основною його темою буде саме внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі.

Також під час цієї зустрічі мають намір обговорити ще одну важливу тему — можливість відновлення ексгумаційних робіт поляків в Україні. Як зазначив Чапутович, цей діалог необхідний через непросту історію. Коли ж у нього запитали, чи може ухвалений закон про ІНП Польщі знизити аргументи щодо відновлення ексгумації, він сказав: "Подивимося. Сподіваюся, що ні".

Міністр закордонних справ Чапутович додав, що Польща завжди підтримуватиме цілісність України і її проєвропейські прагнення, і тому він має сподівання, що ухвалений закон не буде негативно впливати на відносини між країнами.

Павло Розенко повідомив, що перед зустріччю з Глінським проведе консультації з дипломатичним корпусом і Президентом України.

До слова, у вчорашньому інтерв’ю "5 каналу", говорячи про ухвалений закон, віце-прем’єр-міністр України зауважив: попри те, що різні політичні сили намагаються постійно відкинути в минуле стосунки України та Польщі, в українсько-польському діалозі значно більше тем, які об’єднують і стосуються сьогодення і майбутнього двох держав.

Віце-прем’єр додав, що українська сторона завжди демонструвала відкритість своєї політики щодо Польщі. І наголосив: "Ми ніколи жодним чином не дозволяли собі втручатися у внутрішню політику Польщі, вказувати куди рухатися і що робити. Ми поводилися максимально коректно в цій ситуації, розуміючи, що Польща – наш історичний союзник, одна з перших держав, яка визнала нашу незалежність у 1991 році і сьогодні є послідовно підтримує Україну у війні з Росією".

"Коло наших дискусій є дуже широким і ми не хотіли б "зациклюватися" лише на питаннях минулого. Зі свого боку, наші колеги і друзі повинні зрозуміти, що історію України у Москві колись вже писали, тому зараз історію України ми будемо писати в Києві, українці самі здатні розібратися з приємними і неприємними моментами і формувати свою історичну правду", — додав Розенко.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Наразі проект закону ще не підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.