Розeнко сформулював вимоги на пeрeговорах з Польщeю: нові зміни до закону про ІПН

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко розповів, що 16 лютого обговорюватиме українська делегація під час візиту до Польщі.

Його слова наводить "Урядовий портал".

"Виконуючи домовленості Президента України з Президентом Польщі, 16 лютого я планую відвідати Варшаву і зустрітися зі своїм польським колегою Пйотром Глінським", - сказав сьогодні журналістам після засідання Уряду Павло Розенко.

"Зараз нам надзвичайно важливо зняти ту напругу в українсько-польських відносинах, яка останнім часом, у тому числі штучно, накручується різними політичним силами, зокрема і зовнішніми чинниками. Тому основна місія – розпочати діалог з польською стороною на цю тему.

З іншого боку, безумовно, ми не можемо не реагувати на останні події, зокрема стосовно ухвалення змін до Закону Про інститут національної пам’яті Польщі. Керуючись позицією Президента України, Верховної Ради України та Уряду України, ми очікуємо від польської сторони не лише роз’яснення по цьому закону. Ми вважаємо, що закон має бути змінений", - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

"І це питання не лише політики чи історії. Мова йде про можливе конкретне порушення прав і свобод наших співгромадян, які працюють чи живуть у Польщі, їх переслідування за якісь слова чи політичні переконання. Це, на нашу думку, неприпустимо. Ми будемо захищати права наших співгромадян не лише в Україні, а й за межами нашої держави", - підкреслив Павло Розенко.

Віце-прем’єр-міністр зауважив, що українська сторона готова до обговорення широкого кола питань. Розен висловив сподівання, що польська сторона теж виявить своє бажання до врегулювання усіх суперечливих моментів.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.