У Вінниці відкрили виставку "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля". ФОТО

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували виставку, присвячену добі Перших Визвольних змагань.

Про це повідомляє Центр історії Вінниці.

 

Подію приурочили до двох дат – 100-річчя Української революції та 100 років від заснування Вінницького обласного краєзнавчого музею. Виставку організовано спільно з Центром історії Вінниці, Державним архівом Вінницької області та Музеєм історії Києва. 

 Свою колекцію військових нагород часів тих часів для виставки надав історик та колекціонер Максим Царенко.

"Виставка є однією із "перлин" святкування 100-річчя обласного музею. Оскільки Центр історії Вінниці займається реконструкцією тих подій, ми надали власну фондову колекцію одностроїв, зброї та амуніції доби УНР, зокрема відновлений панцирник "Отаман Петлюра", репліку гірської гармати зразка 1909 року, унікальну копію Бойового прапора 3-ої Залізної дивізії, отриману минулого року з дозволу Міністра оборони на звернення Вінницького міського голови Сергія Моргунова", – розповів директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен 
 
 

Серед реконструйованих військових комплектів– юнак 1-ої Української військової школи імені Богдана Хмельницького, командир панцирника "Отаман Петлюра" Автопанцирного дивізіону Січових Стрільців, вояк Кінного полку Чорних Запорожців, хорунжий 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, сестра-жалібниця Польової лічниці №1 Галицької Армії, повстанець Подільської повстанської групи отамана Гальчевського, козак гарматного куреня 1-ої Кулеметної дивізії Армії УНР.

 

Родзинкою виставки став легендарний стіл Симона Петлюри, яким Головний Отаман користувався у стінах Військово-похідної Канцелярії (перебувала у Вінниці у травні-червні 1920 року).

 

" За цим столом підписували не один важливий документ військового характеру. Щоб його винести з кабінету директора, спеціально викликали спеціалістів Національного реставраційного центру з Києва. Вони його розібрали, адже стіл дуже важкий. Вісім чоловік його переносили по деталях", – говорить завідувач науково-дослідницького відділу новітньої історії музею Лариса Семенко.

 

Стіл датують межею XVIII – XIX ст. Є припущення, що стіл походить з будинку родини Грохольських на теперішній вул. Толстого (садиба "Рузін") у Вінниці. Імовірно, українські штабні старшини взялицей стіл із фондів тоді новоствореного крайового музею для умеблювання садиби Боруха Львовича, де, власне, і розмістилась Військово-похідна канцелярія.

 

У день відкриття виставку відвідав Вінницький міський голова.

"Це період в історії, який дійсно цікавий суспільству. З кожним роком все більше і більше відкривається "білих плям" в історії України. Радянська історія залежала від ідеології і про те, як відбувалася боротьба за ствердження своєї незалежності, мало хто про це знає. Фактично більшовицька ідеологія з часом перемогла, і всі представники національно- визвольного руху країни початку ХХст. фактично були знівельовані, представлені суспільству як бандити і злодії.

У реальності все ж не так відбувалося. Такі заходи потрібно робити, адже тут немає ідеологічної складової. Кожен може прийти, подивитися, зробити висновки. Мене особисто під час виставки зацікавила посвідчення військовополоненого козака-петлюрівця Кузьми Денисюка з с. Малі Хутори, нині це межі Вінниці", - поділився своїми враженнями Сергій Моргунов.

Мер Вінниці Сергій Моргунов 

Виставка "Українська революція 1917-1921 рр. на теренах Поділля" – лише один із численних заходів по відзначенню сторіччя Української революції у Вінниці. Їх кульмінацією стане відкриття Музею тимчасової столиці, який розкриватиме історію міста та регіону сторічної давнини.

Нагадаємо, раніше у Вінниці урочисто відкрили перший в Україні пам'ятник Петлюрі, а також меморіальну дошку єврею-сотнику Армії УНР.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.