Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок Юрію Дмитрієву

Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок голові регіонального «Меморіалу» Юрію Дмитрієву, якого звинувачували в виготовленні дитячої порнографії.

Про це повідомляє "Медуза".

Однією з причин скасування вироку стали заяви названої доньки Дмитрієва, що вона "засмучена і зганьблена", зроблені під час психіатричної експертизи після винесення першого вироку, говорить адвокат історика Віктор Антуфрієв. Він стверджує, що дівчинка зробила це під тиском.

Відтак виправдальний вирок відмінили й спрямували справу на повторний розгляд у Петрозаводський міський суд.

Нагадуємо, що Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії. Слідчі так кваліфікували те, що він фотографував названу доньку оголеною. Сам Дмитрієв стверджує, що робив знімки для контролю стану здоров’я дитини та звітування перед органами опіки. 

Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. У телефонній розмові із російськими медіа він подякував за підтримку усім, хто допомагав: "Це все ви зробили! Дякую усім вам!"

5 квітня 2018 року Петрозаводський міський суд виправдав Дмитрієва за звинуваченням у виготовленні литячої порнографії, призначивши йому умовний термін за статтею про незаконне зберігання зброї.

Прокуратура, яка просила посадати історика на дев’ять років, оскаржила вирок. Скаргу подала й рідна бабуся його названої доньки.

Дивіться також:

Українці виступили на підтримку російського історика Юрія Дмитрієва

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.