АНОНС: Лекція: Київські адреси Розстріляного відродження

Трьом найяскравішим постатям «Розстріляного відродження»: Євгену Плужнику, Валеріану Підмогильному і Григорію Косинці, трьом найближчим друзям в колі літераторів, присвячується ця лекція. Вони безмежно любили Київ…

Про це повідомляє "Киевский КОД".

 

Доба Українського Ренесансу припадає на період, коли столицею радянської України був Харків. Мистецька богема потягнулася туди.

Проте не всі митці уподобали нову столицю. Багатьом більше до душі та для творчості припав стародавній сивий Київ. І вони залишилися. Тут розквітнув їхній талант і кохання, вони стали свідомими, успішними і щасливими. Тут їхнє життя перетворилося на пекло. Тут вони отримали вирок і ступили на шлях у вічність…

"Ми вирушимо у віртуальну екскурсію Києвом 20-х і 30-х років. Ви дізнаєтесь, в яких будинках жили письменники, якими вулицями ходили, де і з ким збиралися і спілкувалися, як виглядали їхні оселі, де відбувалися найважливіші події їхнього життя.

Ви побачите Київ – місто початку минулого сторіччя очима самих письменників та їх героїв. Ви дізнаєтесь про останні дні життя письменників у Києві із спогадів їхніх дружин, друзів та агентурних донесень, що зберігаються в архівах СБУ" - повідомляють організатори.

Окрема сторінка – дружини письменників, музи митців за життя та берегині їхньої творчості і пам'яті після загибелі.

Лектор: Алла Бондаренко

Час: 13 січня, неділя, 13:00

Місце: Контрактова площа, 7, Київ

Вартість: 170 грн (150 грн для власників карти КОД), квитки за телефонами 063 923 82 23, 098 609 3352

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.