У Страсбурзі стався новий антисемітський акт

Меморіальний камінь на місці старої синагоги в Страсбурзі скинули з п'єдесталу.

Про це заявив заступник мера східного французького міста Ален Фонтанель, пише Європейська Правда із посиланням на BBC.

 Фото: ВВС

Знесення мармурової плити він назвав "новим актом антисемітизму в нашому місті". Меморіал розташований на місці синагоги, яку спалили нацисти у вересні 1940 року.

Минулого місяця 80 могил були осквернені нацистською символікою на єврейському кладовищі за 20 км від Страсбурга. Туди після інциденту прибув навіть президент Еммануель Макрон.

Він сказав, що антисемітизм у Франції та інших західних країнах досяг найгіршого рівня з часів Другої світової війни. Макрон зазначив, що уряд Франції заборонить три ультраправі групи, а також ухвалить більш жорстке визначення антисемітизму у відповідь на сплеск злочинів на ґрунті ненависті.

17 лютого відео кількох французьких каналів показало, як філософа та інтелектуала Алана Фінкелькрота у Парижі оточили кілька протестувальників руху "жовті жилети" зі словами "брудні сіоністи", "виродок", "ми у Франції".

20 лютого демонстрації проти антисемітизму відбулися в Парижі та низці інших міст Франції, зокрема у Марселі, Ліоні, Страсбурзі, Ліллі.

Французький уряд заявив, що антисемітські атаки у Франції зросли на 74% у 2018 році порівняно з попереднім роком.

Читайте також:

"Традиційний український антисемітизм". Комуністична провокація 1963 року

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.