У Страсбурзі стався новий антисемітський акт

Меморіальний камінь на місці старої синагоги в Страсбурзі скинули з п'єдесталу.

Про це заявив заступник мера східного французького міста Ален Фонтанель, пише Європейська Правда із посиланням на BBC.

 Фото: ВВС

Знесення мармурової плити він назвав "новим актом антисемітизму в нашому місті". Меморіал розташований на місці синагоги, яку спалили нацисти у вересні 1940 року.

Минулого місяця 80 могил були осквернені нацистською символікою на єврейському кладовищі за 20 км від Страсбурга. Туди після інциденту прибув навіть президент Еммануель Макрон.

Він сказав, що антисемітизм у Франції та інших західних країнах досяг найгіршого рівня з часів Другої світової війни. Макрон зазначив, що уряд Франції заборонить три ультраправі групи, а також ухвалить більш жорстке визначення антисемітизму у відповідь на сплеск злочинів на ґрунті ненависті.

17 лютого відео кількох французьких каналів показало, як філософа та інтелектуала Алана Фінкелькрота у Парижі оточили кілька протестувальників руху "жовті жилети" зі словами "брудні сіоністи", "виродок", "ми у Франції".

20 лютого демонстрації проти антисемітизму відбулися в Парижі та низці інших міст Франції, зокрема у Марселі, Ліоні, Страсбурзі, Ліллі.

Французький уряд заявив, що антисемітські атаки у Франції зросли на 74% у 2018 році порівняно з попереднім роком.

Читайте також:

"Традиційний український антисемітизм". Комуністична провокація 1963 року

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.