Мінкульт: Пам’ятник маршалу Жукову поки є місцевою пам’яткою з незрозумілою культурною цінністю

Міністерство культури України прокоментувало ситуацію з пам'ятником Георгію Жукову в Харкові. Поки він є пам'яткою історії місцевого значення «до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

Про це повідомили у прес-службі Міністерства культури України у відповідь на інформаційний запит видання «МедіаПорт».

З документа випливає, що пам’ятник Жукову не включений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, але перебуває на обліку як пам’ятка історії місцевого значення «відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» […], і відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є пам’яткою до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

 

«Об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації. Таким чином, об’єкт, взятий на облік як пам’ятка, безперечно має цінність, про що зазначається в обліковій документації її розробником та є предметом оцінки органу охорони культурної спадщини, уповноваженому приймати таке рішення», — відповіли у Мінкультури.

Проте щодо цінності монумента відомство не має даних:

«…в Мінкультури відсутні документи, які станом на 18.09.1997 були підставою для прийняття Харківської обласної державної адміністрації  рішення про взяття на облік пам’ятника Г. К. Жукову на проспекті Петра Григоренка, 15. Тому, зазначити, які характерні властивості цього об'єкта культурної спадщини  становлять його історико-культурну цінність, на підставі якої він  визнаний пам'яткою, не можемо».

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії «Довіряй справам», влаштували «коридор ганьби» для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника «Відродження».

Національна поліція через повалення погруддя маршала Радянського Союзу порушила кримінальне провадження.

Президент України Володимир Зеленський закликав владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.