Спецпроект

Найкращий проект Меморіального центру Голокосту в Києві: журі не змогло визначитися

29 липня відбулося засідання журі в рамках другого етапу архітектурного конкурсу на найкращий проект майбутнього Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру. За результатами засідання було прийняте рішення відтермінувати оголошення переможця та продовжити зустріч журі восени цього року.

Члени журі оцінювали 5 проектів, повідомили в прес-службі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 

"Ми прагнемо, щоб проект-фіналіст відповідав рівню знакової будівлі світового масштабу, про що було заявлено на початку архітектурного конкурсу. Тому нам потрібен додатковий час, аби прийняти правильне рішення", — коментує продовження засідання журі виконавчий директор та директор зі стратегії Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) Яна Барінова.

 
Засідання журі конкурсу
прес-служба BYHMC

Під час обох етапів конкурсу члени журі оцінюють проекти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями. Вони беруть до уваги не тільки архітектурне рішення та дизайн, а також унікальність та новаторство концепції, складність її втілення та інтеграції у наявний ландшафт Бабиного Яру та міського простору довкола нього.

"Усі п'ять представлених проектів вартісні. Після першого етапу конкурсу команди значно допрацювали їх на основі рекомендацій журі. Адже ми прагнемо відшукати найкраще поєднання сильної концепції з органічною інтеграцією проекту у простір Бабиного Яру. Оскільки до конкурсного журі входять архітектори світового рівня, й дехто з них не зміг бути присутнім на засіданні 29 липня, усі дійшли згоди, що остаточне рішення потрібно прийняти у повному складі", — розповідає Бенджамін Хосбах, директор компанії [phase eins], Берлін, яка виступила організатором конкурсу.

До речі, [phase eins] також проводила конкурс на кращий проект меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Нагадаємо, архітектурний конкурс на кращий проект Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Усього надійшло 165 заявок із 36 країн світу. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро:

BURØ architects, Україна;
Diller Scofidio + Renfro, США;
Eisenman Architects, США;
Dorte Mandrup A/S, Данія;
KAAN Architecten, Нідерланди;
merz merz gmbh & co. kg, Німеччина;
querkraft architekten zt gmbh, Австрія;
RICHTER MUSIKOWSKI Architecten PartGmbB, Німеччина;
STUDIO ODILE DECQ, Франція;
Wolfgang Tschapeller ZT-GmbH, Австрія.

Перший етап конкурсу завершився 4 травня. За його результатами члени журі обрали 5 найкращих проектів із 10 представлених командами архітекторів та ландшафтних дизайнерів.

Сторінка архітектурного конкурсу із детальним складом журі, викладом конкурсних вимог та описом процедури за посиланням.

Як повідомлялося, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.