Спецпроект

У Варшаві відбулася прем'єра фільму про Голодомор "Ціна правди"

У варшавському кінотеатрі Kinoteka у понеділок відбувся прем’єрний показ фільму “Ціна правди" про британського журналіста Гарета Джонса, який першим на Заході розповів про Голодомор в Україні.

Стрічка, яка демонструвалася відразу у чотирьох залах кінотеатру, привернула увагу сотень гостей зі світу культури та політики, повідомляє видання День із посиланням на Укрінформ.

 
фото укрінформ

"Фільм дуже сильний, він своєчасний і дуже потрібний. Він не лише про страшну трагедію, яку пережила Україна і українці, і яка залишилася в нашій пам'яті, але цей фільм також і про цінності та правду.

Фільм також дуже наближує нас до того, що маємо і з чим стикаємося навіть у нинішні часи", - наголосив під час урочистої прем'єри фільму посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він подякував знімальній групі, акторам та режисерці кінокартини Агнєшці Голланд за важливу місію розповсюдження правди про страшну трагедію в Україні першої половини XX століття, нагадати про неї і зробити усе можливе, аби подібного не сталося в майбутньому.

Дещиця також подякував усім полякам та Польщі за підтримку України сьогодні.

Український дипломат також поінформував, що колишній бранець Кремля Олег Сенцов, який пробув в російських в'язницях понад тисячу днів, вже на волі і приїжджає до Варшави. Він висловив сподівання, що Сенцов через деякий час зможе показувати свої фільми польським друзям у себе в Криму.

Дещиця також звернув увагу, що в український кінопрокат стрічка вийде під назвою "Ціна правди", підкресливши, що "ціна та правда є дуже важливими".

Один з польських продюсерів телекартини Станіслав Дзєдзіц зазначив, що "неможливе стало можливим". Він зауважив, що фільм вдався, попри те, що перед зйомками в Україні, Польщі і Шотландії режисерка Голланд неодноразового висловлювала сумнів, чи вдасться це зробити так як вона хоче.

Він подякував усім, хто підтримав зйомку кінокартини і творчому колективу за самовіддану роботу над фільмом.

Голланд зазначила, що фільм є дуже важливим для усіх. Вона висловила задоволення з приводу того, що фільм незабаром зможуть побачити усі бажаючі на широких екранах.

Як відомо, "Громадянин Джонс" виходить у прокат в Польщі 25 жовтня. В Україні "Ціну правди" можна буде побачити в кінотеатрах з 28 листопада.

Прем'єра ж відбулася в лютому на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. У вересні стрічка здобула головну нагороду – "Золотого лева" - на 44-му фестивалі польських художніх фільмів у Гдині.

У фільмі розповідається про валлійського репортера Гарета Джонса, який у 1933 році приїхав до СРСР і розслідував події Голодомору. Він першим у західній пресі розповів про голод в Україні.

Фільм знято в копродукції України, Польщі та Великої Британії, зйомки відбувалися в усіх трьох країнах.

Україна витратила на стрічку 26 млн грн, а загальний її бюджет становить 262,2 млн грн.

Головні ролі виконали Джеймс Нортон (серіал "Війна і мир"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія нездійсненна: Фолаут"), Пітер Сарсгаард ("Чудова сімка"), Джозеф Моул ("Гра престолів") і Кеннет Кренем ("Малефісента"). Також у картині зіграли українські актори Яків Ткаченко й Олег Драч.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.