Спецпроект

У Варшаві відбулася прем'єра фільму про Голодомор "Ціна правди"

У варшавському кінотеатрі Kinoteka у понеділок відбувся прем’єрний показ фільму “Ціна правди" про британського журналіста Гарета Джонса, який першим на Заході розповів про Голодомор в Україні.

Стрічка, яка демонструвалася відразу у чотирьох залах кінотеатру, привернула увагу сотень гостей зі світу культури та політики, повідомляє видання День із посиланням на Укрінформ.

 
фото укрінформ

"Фільм дуже сильний, він своєчасний і дуже потрібний. Він не лише про страшну трагедію, яку пережила Україна і українці, і яка залишилася в нашій пам'яті, але цей фільм також і про цінності та правду.

Фільм також дуже наближує нас до того, що маємо і з чим стикаємося навіть у нинішні часи", - наголосив під час урочистої прем'єри фільму посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він подякував знімальній групі, акторам та режисерці кінокартини Агнєшці Голланд за важливу місію розповсюдження правди про страшну трагедію в Україні першої половини XX століття, нагадати про неї і зробити усе можливе, аби подібного не сталося в майбутньому.

Дещиця також подякував усім полякам та Польщі за підтримку України сьогодні.

Український дипломат також поінформував, що колишній бранець Кремля Олег Сенцов, який пробув в російських в'язницях понад тисячу днів, вже на волі і приїжджає до Варшави. Він висловив сподівання, що Сенцов через деякий час зможе показувати свої фільми польським друзям у себе в Криму.

Дещиця також звернув увагу, що в український кінопрокат стрічка вийде під назвою "Ціна правди", підкресливши, що "ціна та правда є дуже важливими".

Один з польських продюсерів телекартини Станіслав Дзєдзіц зазначив, що "неможливе стало можливим". Він зауважив, що фільм вдався, попри те, що перед зйомками в Україні, Польщі і Шотландії режисерка Голланд неодноразового висловлювала сумнів, чи вдасться це зробити так як вона хоче.

Він подякував усім, хто підтримав зйомку кінокартини і творчому колективу за самовіддану роботу над фільмом.

Голланд зазначила, що фільм є дуже важливим для усіх. Вона висловила задоволення з приводу того, що фільм незабаром зможуть побачити усі бажаючі на широких екранах.

Як відомо, "Громадянин Джонс" виходить у прокат в Польщі 25 жовтня. В Україні "Ціну правди" можна буде побачити в кінотеатрах з 28 листопада.

Прем'єра ж відбулася в лютому на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. У вересні стрічка здобула головну нагороду – "Золотого лева" - на 44-му фестивалі польських художніх фільмів у Гдині.

У фільмі розповідається про валлійського репортера Гарета Джонса, який у 1933 році приїхав до СРСР і розслідував події Голодомору. Він першим у західній пресі розповів про голод в Україні.

Фільм знято в копродукції України, Польщі та Великої Британії, зйомки відбувалися в усіх трьох країнах.

Україна витратила на стрічку 26 млн грн, а загальний її бюджет становить 262,2 млн грн.

Головні ролі виконали Джеймс Нортон (серіал "Війна і мир"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія нездійсненна: Фолаут"), Пітер Сарсгаард ("Чудова сімка"), Джозеф Моул ("Гра престолів") і Кеннет Кренем ("Малефісента"). Також у картині зіграли українські актори Яків Ткаченко й Олег Драч.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.