Польща домоглася від Netflix історичної справедливості. Сперечалися за концтабори

Автори серіалу Netflix "Диявол по сусідству" (The Devil Next Door) погодилися додати анотації до карти Європи, яка викликала обурення польського прем'єр-міністра.

Про це повідомляє російська служба ВВС.

 
Колаж Daily Mail

Дія серіалу "Диявол по сусідству" відбувається під час Другої світової війни. Сюжет розповідає про полювання за Іваном Дем'янюком, уродженцем Української РСР, що потрапив у полон і став охоронцем у концтаборах. Нібито Дем'янюк, за свідченнями свідків, відрізнявся жорстокістю і отримав прізвисько Іван Грозний.

Кілька днів тому прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що в серіалі допущені історичні помилки:

"Я написав листа главі Netflix Ріду Гастінгсу щодо історичних неточностей у кіновиробництві на цій платформі. Можливо, для їхніх творців це несуттєві помилки, але вони дуже шкідливі для Польщі, і наше завдання – твердо відповісти.

[В серіалі] взагалі ніяк не коментується і не пояснюється, що цими таборами управляли німці. Карта не просто невірна, вона змушує глядача вірити, що ці табори організували і керували ними поляки", - написав польський прем'єр.

Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького
Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького

У серіалі окупована Польща зображена в своїх нинішніх кордонах. Польща в серіалі простягається досить далеко на схід, на територію, яку контролював Райхскомісаріат Україна і де діяв нацистський окупаційний режим, і на північ, на територію Рейскомісаріату Остланд (нині – країни Балтії – ІП).

Минулої п'ятниці в Netflix заявили, що не будуть виправляти карту, але додадуть коментарі, щоб позначити, що концтабори створили не поляки, а нацисти.

Представник компанії пояснила, що карту Польщі автори серіалу взяли з ізраїльських та американських телесюжетів про суд над Іваном Дем'янюком.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.