У Києві відкрилася виставка, присвячена збройним формаціям доби Української Революції. ФОТО

6 грудня у Києві біля Головпошти відкрили виставку, присвячену збройним формаціям доби Української революції «Українське військо: 1917–1921».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

Одним із найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. Сьогодні вони стримують ворога в Донецькій та Луганській областях, а також готові до виконання поставлених завдань скрізь, де в цьому виникне потреба.

Сто років тому значення власного війська для України було надзвичайно важливим, адже молодій державі з перших і до останніх днів існування доводилось боротися з агресією сусідів.

У вирі боротьби формувалося військо Української революції 1917–1921 рр. Воно увібрало в себе національні традиції минулих епох, але при цьому постійно змінювалося, пристосовуючись до викликів сучасності.

Виставка "Українське військо: 1917–1921" розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років, вшанування пам'яті і відновлення мілітарних традицій нині.

 
Фото: УІНП

"Виставка переконливо демонструє, що під час революції 1917–1921 років Україна мала своє справжнє регулярне військо – з командуванням, офіцерськими кадрами, родами військ, одностроями, знаками розрізнення та всіма іншими необхідними атрибутами.

Це спростовує старі та нові тези російської пропаганди, нібито в Україні воювали тільки сільські отамани і якісь банди "петлюрівців". Українське військо зберігало високу боєздатність, про що переконливо свідчить його участь у перманентних бойових діях протягом кількох років", – говорить заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

 
Фото: УІНП

"Символічно, що саме 6 грудня ми відкриваємо виставку "Українське військо: 1917-1921". Адже в цей день ми не тільки відзначаємо День Збройних Сил України, але й ювілей 100-річної давнини – початок легендарного Першого Зимового походу Армії УНР. В ході якого впродовж п'яти місяців українське військо пройшло з боями близько 2,5 тисяч кілометрів, провівши близько 50 успішних боїв.

Тож ця виставка є даниною пам'яті українським героям, які боролися за незалежність України в 1917-1921 років, а також спрямована на вшанування сучасних захисників, які нині відстоюють незалежність і територіальну цілісність України", – зазначає керівник наукового управління Українського інституту національної пам'яті Ярослав Файзулін.

 
Фото: УІНП

До відкриття виставки долучився заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Олександр Терещенко. Він наголосив на важливості дізнаватися історію становлення українського війська без радянського спотворення.

"Радянська пропаганда упродовж 70 років намагалася стерти нашу національну пам'ять, щоби наша історія була пов'язана з радянськими часами, в тому числі Радянською армією. 2014 року Україна й українське військо почали писати нову історію.

Але ми не з'явилися на порожньому місці. У нас є своя історія. І якщо ми її забудемо – нам буде дуже важко її відновлювати й розбудовувати нашу армію.

Вважаю, що Український інститут національної пам'яті робить вагому справу, показуючи історію української армії, яка була сторіччя тому. Дуже важливо це пам'ятати: це зробить нас сильнішими", – переконаний Олександр Терещенко.

 
Фото: УІНП

У свою чергу, співавтор виставки, історик Євген Пінак закликає робити історію доступною загалу, аби вона не залишилася об'єктом уваги виключно науковців.

"Вважаю, що історія має бути доступна кожному. Саме тому важливо, аби вона була не лише у товстих монографіях, а й у простій, зрозумілій формі, як оця виставка.

Я дуже прошу дивитися її, читати, запам'ятовувати і розповідати іншим. Для того, аби це знання історії не залишилося у вузькому колі фахівців, а розійшлося широким загалом людей", – зауважує історик.

 
Фото: УІНП

Виставка "Українське військо: 1917-1921" експонуватиметься протягом місяця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.