У Варшаві відкрили виставку до ювілею українсько-польської дипломатії. ФОТО

Виставку до 100-річчя започаткування українсько-польських дипломатичних відносин представлено у понеділок у приміщенні посольства України в Польщі.

У відкритті виставки, на якій розміщено стенди з архівними документами 1917-1921 років, взяли участь українські та польські історики, дипломати, громадські діячі та журналісти, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ця виставка нагадує нам про нашу історію і заохочує ще більш активно вивчати її сторінки і додавати нам переконання в тому, що ми робимо добру роботу",- заявив під час відкриття виставки посол України в Польщі Андрій Дещиця.

У свою чергу голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина Матяш у коментарі агентству зазначила, що виставка акцентує увагу на інституційній історії.

 

"Ідея її проведення виникла не спонтанно – це частина великого проєкту, започаткована у 2017 році МЗС України та Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин.

Вона присвячена 100-літтю сучасної української дипломатичної служби та століттю встановлення дипломатичних відносин між Україною і тими державами, які справді це зробили в 1918-1919 роках", - повідомила Матяш.

 

Вона зазначила, що ця виставка, підготовлена спільно Науковим товариством, МЗС України та Польським інститутом у Києві, стартувала у вересні в Києві й цій темі було присвячено спеціальну конференцію.

За її словами, крім Варшави виставку також вже було представлено у Кракові, а також планується її показати у Любліні. Після цього, її буде також представлено у кількох містах України, зокрема найближчим часом – у Вінниці.

 

Голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин поінформувала, що виставка складається із шести стендів. Вона нагадала, що перші дипломатичні контакти між Україною і Польщею розпочалися в 1918 році, а надзвичайну дипломатичну місію УНР в Польщі було створено в 1919 році.

 

Натомість, перше дипломатичне представництво Польщі в Україні було створено за часів Гетьманату. На стендах показано також діяльність польського консульства в Одесі, українських дипломатичних місій у Варшаві та Гданську.

 

Польські історики під час заходу повідомили, що у квітні наступного року буде видано перший том документів, що стосується українсько-польських відносин, зокрема союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.


Виставку створено завдяки співпраці Міністерства закордонних справ України, Державної архівної служби України, Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, Польського Інституту у Києві, Генеральної дирекції державних архівів Польщі та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.