УІНП презентує трисерійний проєкт відеолекцій з мілітарної історії України 1917-1921 років. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з освітньою платформою «Експертний Корпус» підготував серію відеолекцій з військової історії України 1917-1921 років під назвою «Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції».

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Тривалість цих відеороликів коливається у межах 30 хвилин – це дещо менше, ніж академічна лекція, проте саме завдяки короткій тривалості, а, головне, компактному викладу інформації, графіці, архівним світлинам та відеохронікам – цей відеопроєкт може зручно замінити чи доповнити лекції з воєнної історії для військових.

"Задовго до початку роботи над цим проєктом, ми проводили лекції з воєнної історії українського війська ХХ століття для військовослужбовців кількох частин.

У процесі цієї роботи стало зрозуміло, що у виховних структур військових частин є колосальний дефіцит інструментів для інформування особового складу про різні періоди нашої воєнної історії.

Останні роки відбувається активне очищення армії від радянських міфів та "спільних" з росіянами аспектів воєнних традицій. Але ми усвідомлювали, що почасти військовим не вистачає наративів і контенту про ті історичні події та постаті, які заступають на місце чужих і ворожих історичних та ідеологічних конструктів і персонажів.

Тому ми створили цикл лекцій з історії Армії УНР, оскільки цей період є одним із найменш проговорених у війську. Це готовий самодостатній інструмент для офіцерів морально-психологічного забезпечення, який дає глядачу базове уявлення про створення та бойовий шлях Армії, традиції якої зараз відновлюються в Збройних Силах України". – розповідає ведучий і автор проєкту, ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик.


Три серії відеолекцій мають назви:


Структура і формації Армії УНР

Ключові військові операції Армії УНР

Видатні командири Армії УНР

"Особливість цього відеоконтенту полягає в тому, що його цільова аудиторія – військові. Саме тому обрана тематика близька для них – у відео йдеться про столітні традиції формування українського війська, цікаві деталі військових операцій, особливості ведення тактики часів Української революції 1917-1921 років.

Відеолекції для військових покликані також змити комуністичні маркери щодо мілітарної історії України", – коментує авторка проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті Ганна Байкєніч.

"Коли ми розпочинали роботу над відео, то постало питання, кого брати на роль спікера: історика, актора, відеоблогера? Але так як це лекції для військових, ми вирішили, що найбільш переконливим у цій ролі буде той, хто має військовий досвід.

Тож спікером став ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик", – деталізує координаторка проєктів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проєкту Тетяна Швидченко.


Над проєктом працювали:


Методичний супровід – Ганна Байкєніч, Олена Охрімчук;


Наукові консультанти – Михайло Ковальчук, Павло Подобєд, Владислав Куценко, Іван Гоменюк, Андрій Руккас, Максим Ющенко, Максим Майоров;


Спікер – Роман Кулик;


Сценарій – Роман Кулик, Тетяна Швидченко;


Режисери-оператори – Анастасія Швайко, Микола Швидченко;


Графіка – Микола Швидченко.


Закадрові голоси – Дмитро Савченко, Святослав Бойко.


Перша презентація відеолекцій для усіх охочих відбулася у День захисника України, 14 жовтня 2019 року, у рамках заходів Інституту під назвою "День захисника України. 1000 років нашому війську".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.