Заява Українського інституту національної пам'яті щодо збереження військових поховань у Польщі

20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

"Історична правда" публікує заяву Українського інституту національної пам'яті у зв'язку з цією подією. Заява розміщена на офіційному сайті УІНП.

 

"У січні цього року на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві у Польщі стався черговий акт вандалізму – була понівечена пам'ятна дошка з іменами вояків УПА, які загинули у боях з НКВД у 1945 році.

Категорично засуджуємо цю дію і сподіваємося, що найближчим часом це та інші місця поховань будуть відновлені, а винні у нарузі над пам'яттю – справедливо покарані.

Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушникики у яму
Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушникики у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

 

Підкреслюємо важливість для нас офіційної заяви Міністерства закордонних справ Республіки Польща, у якій засуджується цей акт вандалізму, а також висловлюється запевнення, що польські компетентні органи розслідуватимуть цю справу.

Цінуємо позицію польського уряду, сприймаємо її як важливу частину збереження добросусідських відносин та очікуємо на результати слідства.

Також не виключаємо, що могла мати місце інспірована ззовні провокація напередодні зустрічі президентів України та Польщі, запланованої наступного тижня безпосередньо перед урочистостями з нагоди 75-річчя звільнення колишнього концентраційного табору Аушвіц-Біркенау.

Нагадаємо, що це вже 19-й акт вандалізму від початку російсько-української війни.

Сподіваємося, що попередні домовленості про відновлення законних місць пам'яті будуть результативними, а підтримання конструктивних контактів між українськими та польськими інституціями сприятиме спільному гідному вшануванню пам'яті загиблих українців та поляків" - йдеться у заяві УІНП.

 

Нагадуємо, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: 

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті


Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.