Археологи знайшли китаянку IX ст. поховану разом з ослами для гри в поло

Археологи виявили, що знатна жінка з Імперського Китаю так любила грати в поло на віслюках, що її поховали разом з ними, щоб вона могла займатися спортом в загробному житті.

Дослідження надає перший матеріальний доказ поло на віслюках в Імперському Китаї, яке раніше було відомо лише з історичних текстів. Це також проливає світло на роль ослів в житті жінок з високим статусом в цей період, повідомляє "НВ" із посиланням на EurekAlert.

 
ФОТО: Washington University in St. Louis

Дослідники виявили кістки трьох ослів в могилі Цуй Ши, дворянки, яка померла у 878 році в Сіані, Китай. Дослідники стверджують, що присутність решток тварин у похованні багатої жінки було несподіванкою.

"Віслюки були першими в'ючними тваринами, паровими двигунами свого часу в Африці і Західній Євразії, але ми майже нічого не знаємо про їх використання в Східній Азії.

Віслюки, поховані в гробниці династії Тан в Сіані, надали першу і дуже рідкісну можливість зрозуміти роль ослів в східно-азіатських суспільствах", — сказала Фіона Маршалл, археолог з Департаменту антропології. Вона допомогла вивчити кістки тварин, знайдені в могилі Цуй Ши.

"У такої жінки, як Цуй Ши, не було причин використовувати осла", — сказав провідний автор роботи Сонгмі Ху з Академії археології Шеньсі.

Дослідники провели радіовуглецеве датування і проаналізували розмір та характер напружень і деформацій на кістках ослів з могили Цуй Ши. Їх результати показують, що ці маленькі і активні осли використовувалися для гри в поло.

Поло, як вважають, бере свій початок в Ірані. Тим не менш, цей вид спорту процвітав за часів династії Тан, яка правила Китаєм з 618 по 907 роки.

За цей час поло стало улюбленим видом спорту королівських і шляхетських родин, а імператор використовував змагання з поло для вибору генералів. Зокрема, чоловік Цуй Ши, на ім'я Бао Гао, був призначений генералом за перемогу в матчі.

Проте, спорт був небезпечним, коли грали на великих конях, навіть один імператор загинув під час гри. Таким чином, деякі дворяни воліли грати в осляче поло.

З огляду на те, що тварин зазвичай включали в поховання для використання в загробному житті, присутність ослів в могилі Цуй Ши дозволило дослідникам зробити висновок, що вона хотіла продовжувати займатися своїм улюбленим видом спорту після смерті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.