Прощання із соціологинею Іриною Бекешкіною

Поховання Ірини Бекешкіної, відомої соціологині, директорки Фонду «Демократичні ініціативи», старшої наукової співробітниці Інституту соціології НАН України Ірини, відбудеться у вівторок, 24 березня, о 12:00 на Байковому цвинтарі (вул. Байкова, 16, Київський крематорій, зал «Великий» («Ракушка»).

Про це йдеться на сторінці Фонду.

 

У зв'язку з карантинними заходами, близькі та рідні не організовуватимуть масового, публічного прощання.

Всім, хто хоче віддати шану видатній українці, просять висловлювати свої співчуття у стрічці прощання на нашій сторінці Фонду у Facebook, під матеріалом, який буде розміщено завтра з початком церемонії поховання, о 12:00, та надсилати квіти за адресою: вул. Байкова, 16 до 12:00.

Прохання ритуальної служби – не надсилати вінків, а тільки корзини з живих квітів.

Фонд звертається до всіх, хто все ж хоче прийти і попрощатися з Іриною Бекешкіною, "будьте обережні, не наражайте на небезпеку занедужати себе і своїх рідних. Бережімо себе!"

"Заходи зі вшанування пам'яті Ірини Бекешкіної ми обов'язково проведемо по закінченні карантину" - йдеться у повідомленні Фонду.


Контактні особи: Юрій Горбань – 0503117181, Світлана Барбелюк – 0504463859.


Нагадуємо, що 21 березня у віці 68 років померла відома українська соціологиня Ірина Бекешкіна, громадська діячка, експертка, спеціалістка в галузі політичної та електоральної соціології.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.