Справу рейдерів, які захопили садибу Міллера, передали суду

Столична прокуратура направила до суду обвинувальний акт відносно рейдерів, які захопили історичну будівлю в центрі Києва.

Про це інформує пресслужба відомства.

 

"Прокуратура міста Києва направила до суду обвинувальний акт відносно групи рейдерів, які незаконно заволоділи історичною будівлею по вулиці Гоголівській в центрі Києва, відомою як садиба Міллера", - йдеться у повідомленні.

Встановлено, що у 2017 році троє осіб, які є членами однієї сім'ї, за допомогою підроблених документів незаконно відчужили цю будівлю з комунальної власності та внесли до статутного фонду належної їм фірми як об'єкт незавершеного будівництва.

Внаслідок фіктивної оборудки територіальну громаду Києва незаконно позбавили будинку вартістю 9,3 млн гривень і земельної ділянки, на якій він розташований.

Дії обвинувачених кваліфіковано за ст. 206-2 ККУ (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), санкція якої передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За клопотанням прокурора на історичну будівлю накладено арешт із забороною вчинення будь-яких правочинів.

Вказана будівля значиться як прибутковий будинок, зведений наприкінці XIX століття купцем Бернардом Міллером. Нині вона знаходиться в занедбаному стані, позбавлена статусу пам'ятки архітектури.


Читайте також:

У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.