Справу рейдерів, які захопили садибу Міллера, передали суду

Столична прокуратура направила до суду обвинувальний акт відносно рейдерів, які захопили історичну будівлю в центрі Києва.

Про це інформує пресслужба відомства.

 

"Прокуратура міста Києва направила до суду обвинувальний акт відносно групи рейдерів, які незаконно заволоділи історичною будівлею по вулиці Гоголівській в центрі Києва, відомою як садиба Міллера", - йдеться у повідомленні.

Встановлено, що у 2017 році троє осіб, які є членами однієї сім'ї, за допомогою підроблених документів незаконно відчужили цю будівлю з комунальної власності та внесли до статутного фонду належної їм фірми як об'єкт незавершеного будівництва.

Внаслідок фіктивної оборудки територіальну громаду Києва незаконно позбавили будинку вартістю 9,3 млн гривень і земельної ділянки, на якій він розташований.

Дії обвинувачених кваліфіковано за ст. 206-2 ККУ (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), санкція якої передбачає до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

За клопотанням прокурора на історичну будівлю накладено арешт із забороною вчинення будь-яких правочинів.

Вказана будівля значиться як прибутковий будинок, зведений наприкінці XIX століття купцем Бернардом Міллером. Нині вона знаходиться в занедбаному стані, позбавлена статусу пам'ятки архітектури.


Читайте також:

У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.