“Удар у кримськотатарське серце”: Рефат Чубаров відреагував на запуск в Криму портрета Сталіна в небо

“Ударом у найбільш вразливе місце кримськотатарського серця” назвав голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров запуск у Криму в небо 40-метрового портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна

Про це повідомляє Новинарня.

Два величезні портрети генералісимуса Йосипа Сталіна і маршала Георгія Жукова підняли в небо над Кримом повітроплавці за допомогою повітряних куль у понеділок, 11 травня. Банер зі Сталіним запустили в районі Білої скелі під Білогірськом, із Жуковим – над Феодосією.

За повідомленням місцевих ЗМІ, банери мали розмір 40 на 20 метрів. Їхнім запуском "Федерація повітроплавців Криму спільно з Федерацією боксу республіки вирішили вшанувати пам'ять командувачів і приурочили цю незвичайну акцію до 75-річчя Великої Перемоги".

Портрети мали підняти 9 травня, але в той день у Криму йшов дощ, тому повітроплавці з величезними пропагандистськими  транспарантами дочекалися кращої погоди.

"Російські окупанти навчені тому, щоб завдавати удари в найбільш вразливе місце, розриваючи геть кримськотатарське серце, яке і так вже десятиліттями ніяк не припинить кровоточити… Сьогодні, 11 травня 2020 року, російські мерзотники підняли над давнім Карасубазаром, який вони називають Білогірськ, портрет тирана Сталіна", – прокоментував подію Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу нагадав, що "76 років тому, 11 травня 1944 року, в Кремлі було підписано Постанову ДКО № 5859-сс "Про кримських татар", згідно з якою 18 травня розпочалася насильницька депортація кримськотатарського народу з власної Батьківщини – Криму".

Він нагадав, що в ході чекістської операції у віддалені райони Узбекистану, Казахстану та Російської Федерації було депортовано близько 200 тисяч кримських татар, більшість із яких складали жінки, діти й люди похилого віку. За різними оцінками, лише в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень померло більше 46% кримських татар.

"І не треба нікому ховати голову в пісок – Москва сьогодні відкрито пригрозила кримськотатарському народу – "не підкорятиметеся, можемо повторити"", – зазначив Чубаров.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.