“Удар у кримськотатарське серце”: Рефат Чубаров відреагував на запуск в Криму портрета Сталіна в небо

“Ударом у найбільш вразливе місце кримськотатарського серця” назвав голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров запуск у Криму в небо 40-метрового портрета радянського диктатора Йосипа Сталіна

Про це повідомляє Новинарня.

Два величезні портрети генералісимуса Йосипа Сталіна і маршала Георгія Жукова підняли в небо над Кримом повітроплавці за допомогою повітряних куль у понеділок, 11 травня. Банер зі Сталіним запустили в районі Білої скелі під Білогірськом, із Жуковим – над Феодосією.

За повідомленням місцевих ЗМІ, банери мали розмір 40 на 20 метрів. Їхнім запуском "Федерація повітроплавців Криму спільно з Федерацією боксу республіки вирішили вшанувати пам'ять командувачів і приурочили цю незвичайну акцію до 75-річчя Великої Перемоги".

Портрети мали підняти 9 травня, але в той день у Криму йшов дощ, тому повітроплавці з величезними пропагандистськими  транспарантами дочекалися кращої погоди.

"Російські окупанти навчені тому, щоб завдавати удари в найбільш вразливе місце, розриваючи геть кримськотатарське серце, яке і так вже десятиліттями ніяк не припинить кровоточити… Сьогодні, 11 травня 2020 року, російські мерзотники підняли над давнім Карасубазаром, який вони називають Білогірськ, портрет тирана Сталіна", – прокоментував подію Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу нагадав, що "76 років тому, 11 травня 1944 року, в Кремлі було підписано Постанову ДКО № 5859-сс "Про кримських татар", згідно з якою 18 травня розпочалася насильницька депортація кримськотатарського народу з власної Батьківщини – Криму".

Він нагадав, що в ході чекістської операції у віддалені райони Узбекистану, Казахстану та Російської Федерації було депортовано близько 200 тисяч кримських татар, більшість із яких складали жінки, діти й люди похилого віку. За різними оцінками, лише в перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень померло більше 46% кримських татар.

"І не треба нікому ховати голову в пісок – Москва сьогодні відкрито пригрозила кримськотатарському народу – "не підкорятиметеся, можемо повторити"", – зазначив Чубаров.

 

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.