Відома дата телепрем’єри історичної драми "Чорний Ворон"

Повнометражний історичний фільм "Чорний ворон", знятий за мотивами однойменного роману Василя Шкляра буде показаний телеглядачам 17 травня

17 травня о 21:00 "1+1" покаже повнометражний історичний фільм "Чорний ворон".  

 
Пресслужба каналу "1+1"

Сюжет стрічки описує історію життя та кохання Івана на прізвисько Ворон, якому випала доля стати учасником повстанського руху часів Холодноярської республіки. Він жертвує спокоєм та сімейним затишком і починає запеклу боротьбу за незалежність рідної землі, волю та майбутнє українців і власної родини.

Головну роль Ворона у стрічці виконує молодий український актор Тарас Цимбалюк. Образ Тіни, коханої Ворона, у фільмі втілила Ксенія Данилова.

Народна артистка України Наталя Сумська у кінопроекті стала ворожкою Явдохою. Олексій Тритенко у драмі втілив образ головного антагоніста ‒ чекіста Птіцина. А чекістом Євдокімовим став Андрій Мостренко.

Роль Вовкулаки, побратима Ворона, виконав Павло Москаль. Побачать глядачі у фільмі і відомого українського музиканта Сергія Бабкіна. Він втілив образ містичного Варфоломія. Також акторами "Чорного ворона" стали Даніїл Мірешкін, Зоряна Марченко, Віктор Жданов, Аліна Коваленко, Азізбек Абдурашидов, Володимир Ращук та інші. Особливим та символічним актором став птах ‒ ворон Фрейд.

В український кінопрокат стрічка вийшла 5 грудня 2019 року, спричинивши хвилю обговорень серед українців. Своїми враження на сторінках соціальних мереж ділилися відомі зірки, лідери думок, журналісти, прихильники творчості письменника Василя Шкляра.

Режисером "Чорного ворона" став Тарас Ткаченко. Сценарист ‒ Тарас Антипович, оператор-постановник – Олександр Кришталович, виконавчі продюсери – Христина Шкабар та Володимир Андріюк.

Стрічку створено компанією "ТЕТ-Продакшн" за підтримки Державного агентства України з питань кіно на замовлення телеканалу "1+1".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.