Державні архіви задокументують боротьбу України з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов закликав керівників державних архівних установ забезпечити збирання документів та документування подій про спалах, перебіг, боротьбу з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Про це йдеться на сайті ДАСУ.

 
Анатолій Хромов

Увагу державних архівних установ акцентовано на необхідності розширення зусиль з пошуку нових джерел комплектування та видів документів, зокрема мережевих електронних інформаційних ресурсів, та формуванні на їх основі відповідних архівних колекцій.

Усі рішення, прийняті на державному рівні та в приватному секторі, спрямовані на забезпечення соціальної та економічної безпеки населення, здоров'я та благополуччя людей, їх повсякденного життя, мають бути задокументовані та збережені, оскільки вони представлятимуть цінність для сьогодення та майбутнього.

Державна архівна служба України закликає науковців, громадськість, всіх небайдужих, підтримати зазначену ініціативу та сприяти державним архівним установам у формуванні тематичних колекцій.

Сьогодні важливість роботи із збирання та документування безпрецедентних рішень урядів країн світу в сфері охорони здоров'я, спрямованих на боротьбу з пандемією і не тільки, визнана архівістами всього світу, підтримана Міжнародною радою архівів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.