МКІП повернуло під своє управління три замки й ще низку об’єктів – Ткаченко

Міністерству культури та інформаційної політики вдалося повернути під своє управління Підгорецький, Олеський, Золочівський замки та низку інших важливих об'єктів культурної спадщини.

Про це глава цього відомства Олександр Ткаченко повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Підгорецький замок
Підгорецький замок

"Сьогодні нам вдалося повернути до сфери управління міністерства Підгорецький, Олеський, Золочівський замки, П'ятничанську вежу, монастир капуцинів та костел Св. Антонія в селищі Олесько, а також костел Воздвиження та Св. Йосифа в Підгірцях Львівської області", – зазначив Ткаченко.

За його словами, це означає, що змінився суб'єкт управління: від ОДА пам'ятки перейшли до сфери управління міністерства, але їхній державний статус залишається незмінним.

Міністр наголосив, що проблема полягає у тому, що облдержадміністрації, яким підпорядковувалися ці пам'ятки, не мають достатніх грошових ресурсів для їхньої підтримки у належному стані.

ОДА користувалися приміщенням, однак, не могли інвестувати в розвиток. Як наслідок, відбувалася руйнація пам'яток. "І це не тільки тріщини на стінах. Ризик збитків є колосальним. Експозиції та цінності, які є там, зберігаються у жахливих умовах без належної на це охорони", – написав міністр культури та інформаційної політики.

За його словами, МКІП зі свого боку зможе забезпечити належне утримання пам'яток за кошти державного бюджету.

"Ремонтувати треба. Стан критичний! Проведемо капітальні реставраційні роботи. Підійдемо повноцінно: освітлення, ремонт, охоронна система, інфраструктура, промо, дозвілля та інтерактив. Також залучимо меценатів", – підкреслив Ткаченко.

Урядовець додав, що паралельно МКІП розробляє план їхнього стратегічного розвитку. Йдеться не тільки про ремонт, який дасть змогу повноцінно експлуатувати пам'ятки, а й про використання їх для бізнесу у сфері креативних індустрій: проведення фестивалів, знімання фільмів, реклами, серіалів та інших креативних проєктів.

Міністр акцентував увагу, що ці пам'ятки мають головне – атмосферу, антураж та дух української історичної культури. Тож, підійшовши комплексно, в МКІП планують повернути гордість для країни та перетворити об'єкти на справжні туристичні "магніти".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.