Мури виявленого у центрі Львова давнього храму законсервують

На місці колишнього фонтану «Кульбаба» облаштують новий сухий фонтан, піднятий вгору, а виявлені археологічні знахідки — мури давнього храму, ознакують в мощенні, та встановлять мініатюрний макет храму з інформацією про нього

Вартість робіт 4,5 млн грн. Про це повідомляє РІСУ з посиланням на сайт львівської мерії.

"Протягом останніх півтора року велися проектні роботи щодо того, яким чином будуть проводитися роботи з облаштування площі і фонтану. Була проведена археологія і дослідження цієї території. Останні кілька тижнів тривають роботи. Однак у соцмережах шириться інформація, що місце, де свого часу була церква і цвинтар довкола, забетонують.

Скажу, що бетонних робіт на цьому місці не планували проводити ще з самого початку. Тому перед брифінгом ми провели тут робочу нараду і проговорили, як відбуватимуться роботи, і яким чином буде найкраще законсервувати останки церкви.

… збереження історичної спадщини для нас є важливим. Будемо проводити всі роботи під наглядом. Дякую усім колегам, які допомагають їх проводити правильно", — зауважив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

 

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, ще 2 жовтня 2019 року відбулася розширена зустріч консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища, щодо облаштування простору на пл. Галицька.

"По всіх питання ми дійшли згоди — фонтан "Кульбабу" не ставимо, фундаменти храму не експонуємо в такому вигляді як є, а консервуємо і трасуємо по поверхні. Обов'язково встановимо маленький макет храму, щоб можна було побачити як він виглядав. А також встановимо інформаційні таблички на трасуванні, щоб можна було зрозуміти, що там відтворено.

Галицька РА, як замовник робіт, доручила проектанту Олі Криворучко зробити зміни до проекту. Натомість зараз ведуться дискусії щодо того, де має бути розміщений фонтан", — повідомила Лілія Онищенко.

"Фонтан, ще до всіх обговорень, планувався пішохідний. Після обговорень, бо було багато критики, що у Львові вже забагато пішохідних фонтанів, ми вернулися до старої ідеї, коли на площі був ніби обвідок навколо фонтану, на якому можна було сидіти. Цей момент є у австрійському фонтані, і у фонтані, збудованому у 80-х роках. І таким ми його запроектували.

Натомість виявлені мури храму будуть законсервовані - засипані піском і щебенем і протрасовані в мощені. Бетоном ніщо не заливається. Ця частина площі, в якій вилито бетонну конструкцію, знаходиться в частині, де немає ані поховань, ані мурів храму. Ця частина була дослідження археологами, і ми маємо карту трасувань від них", — відзначила Оля Криворучко, архітектор-проектант.

Роботи з облаштування фонтану на пл. Галицькій виконує ПП "Патронат" на замовлення Галицької РА.

Нагадаємо, в червні 2019 року на замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП "Патронат" розпочала роботи з облаштування нового сухого фонтану на місці фонтану "Кульбаба". Під час розкопок території під фонтаном виявлено "мури". Археологи та науковці спільно з'ясовували походження знахідки та мали напрацювати рішення щодо їх долі.

У 1880 році на площі Галицькій, де зараз стоїть фонтан "Кульбаба", з'явилась криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь) авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928). Скульптура втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.