Мури виявленого у центрі Львова давнього храму законсервують

На місці колишнього фонтану «Кульбаба» облаштують новий сухий фонтан, піднятий вгору, а виявлені археологічні знахідки — мури давнього храму, ознакують в мощенні, та встановлять мініатюрний макет храму з інформацією про нього

Вартість робіт 4,5 млн грн. Про це повідомляє РІСУ з посиланням на сайт львівської мерії.

"Протягом останніх півтора року велися проектні роботи щодо того, яким чином будуть проводитися роботи з облаштування площі і фонтану. Була проведена археологія і дослідження цієї території. Останні кілька тижнів тривають роботи. Однак у соцмережах шириться інформація, що місце, де свого часу була церква і цвинтар довкола, забетонують.

Скажу, що бетонних робіт на цьому місці не планували проводити ще з самого початку. Тому перед брифінгом ми провели тут робочу нараду і проговорили, як відбуватимуться роботи, і яким чином буде найкраще законсервувати останки церкви.

… збереження історичної спадщини для нас є важливим. Будемо проводити всі роботи під наглядом. Дякую усім колегам, які допомагають їх проводити правильно", — зауважив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

 

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, ще 2 жовтня 2019 року відбулася розширена зустріч консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища, щодо облаштування простору на пл. Галицька.

"По всіх питання ми дійшли згоди — фонтан "Кульбабу" не ставимо, фундаменти храму не експонуємо в такому вигляді як є, а консервуємо і трасуємо по поверхні. Обов'язково встановимо маленький макет храму, щоб можна було побачити як він виглядав. А також встановимо інформаційні таблички на трасуванні, щоб можна було зрозуміти, що там відтворено.

Галицька РА, як замовник робіт, доручила проектанту Олі Криворучко зробити зміни до проекту. Натомість зараз ведуться дискусії щодо того, де має бути розміщений фонтан", — повідомила Лілія Онищенко.

"Фонтан, ще до всіх обговорень, планувався пішохідний. Після обговорень, бо було багато критики, що у Львові вже забагато пішохідних фонтанів, ми вернулися до старої ідеї, коли на площі був ніби обвідок навколо фонтану, на якому можна було сидіти. Цей момент є у австрійському фонтані, і у фонтані, збудованому у 80-х роках. І таким ми його запроектували.

Натомість виявлені мури храму будуть законсервовані - засипані піском і щебенем і протрасовані в мощені. Бетоном ніщо не заливається. Ця частина площі, в якій вилито бетонну конструкцію, знаходиться в частині, де немає ані поховань, ані мурів храму. Ця частина була дослідження археологами, і ми маємо карту трасувань від них", — відзначила Оля Криворучко, архітектор-проектант.

Роботи з облаштування фонтану на пл. Галицькій виконує ПП "Патронат" на замовлення Галицької РА.

Нагадаємо, в червні 2019 року на замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП "Патронат" розпочала роботи з облаштування нового сухого фонтану на місці фонтану "Кульбаба". Під час розкопок території під фонтаном виявлено "мури". Археологи та науковці спільно з'ясовували походження знахідки та мали напрацювати рішення щодо їх долі.

У 1880 році на площі Галицькій, де зараз стоїть фонтан "Кульбаба", з'явилась криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь) авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928). Скульптура втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.