Розуміння національної єдності може виникнути лише в результаті діалогу — Дробович

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що концептуальна визначеність національної єдності та соціальної згуртованості може виникнути лише в результаті суспільного діалогу.

Таку думку він висловив під час онлайн-обговорення "Національна єдність: як "зшити" країну в умовах нестабільності й загроз", трансляція якого відбулася в Укрінформі.

 

"На мою думку, немає яскраво визначеної, стабільної концепції, яку більшість, хоча б 50%, поділяло б, і відповідно, якщо питаєш про національну єдність чи соціальну згуртованість, одразу починається плутанина.

Так само із терміном нація: хтось розуміє це як етнічну націю, хтось — політичну або громадянську, а хтось — як погане слово, пов'язане з нацизмом. Тому, очевидно, коли ми говоримо про національну згуртованість і національну єдність, то дуже важливо, щоб ми поставили питання про концептуальну визначеність.

Вона може постати тільки як результат системного діалогу, коли всі сторони хоча би матимуть уявлення, вони можуть не погоджуватись, але якщо більшість суспільства матиме хоча б уявлення, що є ота дискусія щодо хоча би цих двох концептів, уже буде легше вийти на якусь предметну дискусію," — зазначив Дробович.

Відповідно, за його словами, варто значно посилити зусилля задля налагодження такого діалогу, а тому важливо, щоб інші виклики не відвертали увагу, а навпаки привертали.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.