На Дніпропетровщині науковці сподіваються, що знайшли могилу Олександра Поля. ВІДЕО

Історики вважають: саме завдяки чоловіку місто почало стрімко розвиватися, а регіон став промисловим.

У Дніпрі ймовірно знайшли поховання знаменитого Олександра Поля: першого почесного громадянина міста. Принаймні знахідка, на думку археологів, збігається з деякими відомостями про могилу. Місце поховання підприємця ХІХ-го століття раніше вважалося втраченим. Наскільки наблизилися науковці до розкриття загадки – розповідає кореспондентка "5 каналу" Наталка Світлова.

 

"Бачите, вона на ніжках. Стояла на ніжках. А оце верхня частина. Її розірвали. А це кришка з верхньої частини труни, яка відкривалася", – розповідає Дмитро Каюк.

Цинкова труна зі склепу з червоної цегли. У ній же друга – дерев'яна. Це одна з могил, яку знайшли археологи поряд із фундаментом церкви Святого Лазаря. Джерела археологів вказують, саме біля неї слід шукати могилу відомого підприємця регіону Олександра Поля.

"Ось прямо коло дзвіниці, ми не навмання шукали, просто прикинули, де може бути розташоване це поховання. Ось цей вскритий, досліджений повністю, оцей зараз в стадії дослідження", – каже Дмитро Каюк, директор КП "Етнографічні парки Дніпра".

Олександр Поль – перший почесний громадянин Катеринослава, так називалося місто Дніпро до початку минулого століття.

Історики вважають: саме завдяки йому місто почало стрімко розвиватися, а регіон став промисловим. Раніше місце його поховання вважалося втраченим.

Тепер пошуковці знайшли ймовірне місце поховання: у Севастопольському парку Дніпра.

"Ми взагалі звертаємо увагу на все те, що може засвідчувати наявність тут церкви. Кожна знахідка для нас є важливою", – розповідає Ольга Сеньковська, студентка-археологиня.

Адже всі заможні склепи й могили на колишньому цвинтарі розграбовані, зокрема і кам'яний, у якому знайшли останки чоловіка й жінки.

"Крадії, які обікрали цей склеп, вони обікрали все. У тому числі і одяг. Скоріше за все він був гаптований золотом. Чому немає жіночого черепа важко сказати. Однак скоріше за все – у черепі були золоті зуби", – говорить Дмитро Каюк.

"Звичайно, це ускладнює ідентифікацію людей, які тут були поховані, тому що якраз оцих речей і немає, речей індивідуальних, які б могли вказати на особу", – каже Дмитро Тесленко, керівник археологічної експедиції.

На пошуки могили Олександра Поля експедицію відправили 2 місяці тому. Відомо, що сам чоловік помер у віці 58 років. Його дружина Ольга за 26 років – у 74. В останках із кам'яного склепу антропологи шукають непрямі ознаки, які б могли вказати на особи похованих.

"Досить сильно він навантажувався за життя, у нього спрацьовані шийні хребці, остеохондроз і права рука, праве плече, тобто щось він активно робив правою рукою. Це може бути і трость може бути. Жінка дуже літня. Жінка старше 60 років. Можливо і більше", – розповідає Олександра Козак, антрополог.

Розкопки в Севастопольському парку Дніпра тривають. Далі науковці ідентифікуватимуть останки похованих тут людей. І можливо тоді остаточно віднайдуть могилу підприємця, археолога і мецената Олександра Поля.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.