Міністр культури: генералісімус Суворов зробив Ізмаїл українським

Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що цим пожна пишатися

Про це повідомила на фейсбук-сторінці журналістка Дарія Гірна.

На зустрічі міністра із журналістами за участю громадського діяча Олеся Донія було анонсовано серію національних круглих столів, присявчених мистецтву, мові, релігії та екології.

На запитання про про перспективу інтеграції Бандери, Шептицького etc із західноукраїнського в загальнонаціональний наратив і усунення лідерів ОУН та УПА з дискурсу, як конфліктних на користь, наприклад, Лобановського Олександр Ткаченко сказав:

"В нас є багато прикладів успіху і досягнень, наприклад той самий Лобановський чи академік Глушко, це те чим ми можемо пишатися, ми про це забуваємо, натомість на певний час у нас на першу щаблину виходять герої, які змагалися, зробили багато для незалежності, але не тільки вони. Таких людей було багато.

Наприклад, в Києві є вулиця Омеляновича-Павленка (герой УНР), раніше це була вулиця Суворова. Ми ж можемо подивитися на Суворова не як на російського гереналіссімуса, а як на людину, яка зробила Ізмаїл українським. Я не кажу, що його треба відносити до нашої історії, але є речі, на які варто дивитися як на надбання країни, яка Богом нам дана, щоб ми могли цим пишатися також".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.