Давньоримських імператорів “оживили” за допомогою штучного інтелекту. ФОТО

Канадський спеціаліст у сфері віртуальної реальності Деніел Вошарт створив карантинний проєкт, в основі якого – наповненнями кольорами облич давніх статуй римських імператорів.

Про це повідомляє The Verge.

 

Реалізація інших проєктів Вошарта уповільнилися через пандемію коронавірусу, тому він вирішив зайнятися "оживленням" старих статуй. У пошуку матеріалу для трансформації, Вошарт обрав статуї імператорів Римської імперії.

 

Для створення портретів Вошарт використовує комбінацію різних ресурсів та програм. Основною з них є ArtBreeder, яка за допомогою машинного навчання оперує портретами та пейзажами.

 

На сайті програми є велика кількість облич у різних стилях, кожне з яких можна налаштувати за допомогою повзунків, що нагадує екран створення персонажів відеоігор.

 

Дизайнер завантажив у ArtBreeder зображення імператорів, які він зібрав зі статуй, монет та картин, а потім вручну відредагував їх, спираючись на історичні описи. "Я працював у Photoshop, завантажував зображення у ArtBreeder, переробляв, повертав у Photoshop, і знову редагував. Результатом роботи стали реалістичні та якісні портрети," - сказав Вошарт.

 

Робота дизайнера уже зацікавила науковців, що відзначили реалістичність портретів.

 

Вошарт зазначив, що спілкувався з групою фахівців, які дали йому вказівки щодо певних імператорів. Вибір тону шкіри є однією з областей, де виникає багато суперечок, зокрема, з імператорами, такими як Септимій Север, який, вважається, був нащадком фінікійців або, можливо, берберів.

Вошарт написав на своєму сайті, що його метою не була романтизація імператорів. "Обираючи бюст чи скульптуру, я надавав перевагу тому, що був зроблений за життя правителя. Деякі імператори, що були з останніх династій чи правили недовго, не мають бюстів. У цьому випадку я використовував зображення на монетах, а також описи родинного дерева та місця народження. Іноді я створював портрети з власної уяви," - зазначив він.

У липні Вошарт завершив перші 54 замальовки, а минулого тижня випустив оновлені портрети на продаж.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.