У Варшаві відкрили пам’ятну дошку Героям Небесної Сотні та жертвам російської агресії

Посольство України у Польщі урочисто відкрило на своєму фасаді пам’ятну дошку, присвячену Героям Небесної Сотні, загиблим військовим, добровольцям та волонтерам, усім жертвам російської агресії.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Участь в урочистій церемонії взяли дипломати України й Польщі, представники української громади та місцевої влади.

"Це місце особливе, українці приходили сюди, аби виборювати свою гідність, свободу та волю, боротися за те, щоб Україна стала рівноправним членом ЄС. Ця таблиця присвячується усім, хто боровся і боротиметься за європейське майбутнє України",- підкреслив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він привернув увагу до задуму меморіальної дошки: крила ангелів символізують людей, які залишили цей світ; дерево – майбутнє України; а дзвони постійно нагадуватимуть про тих, хто загинув за неї.

Заступник директора Східного департаменту МЗС Польщі Томаш Орловський підкреслив, що вже майже 30 років його країна розвиває відносини з "дуже важливим партнером, з яким Польщу об'єднує кількасотлітня історія".

"Жертви Небесної Сотні не були марними. Завдяки цьому зараз ми можемо спільно боротися за зближення України до європейських та євроатлантичних структур",- підкреслив польський дипломат.

Орловський зазначив, що останні кілька років є дуже інтенсивними у відносинах з Україною. Він звернув увагу на створення ініціативи "Люблінського трикутника", що буде черговим внеском Києва, Варшави і Вільнюса у краще майбутнє для регіону Центральної Європи.

"Польща продовжуватиме зусилля щодо забезпечення територіальної цілісності Україні у світлі російської агресії", - наголосив польський дипломат.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.