У Запоріжжі пошкодили мурал із портретом генерала УНР Марка Безручка

У Запоріжжі невідомі особи пошкодили мурал «Доба нескорених», на якому зображено генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка, що народився у Токмаку Запорізької області.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Це вже другий випадок пошкодження вандалами у місті розпису із зображенням військового лідера УНР: у січні 2019 року невідомі облили чорною фарбою мурал із портретом полковника армії УНР Петра Болбочана на стіні обласного Театру ляльок.

До Дня захисника України мурал "Доба нескорених" із портретом Безручка був відреставрований коштом обласного бюджету, адже частина його була пошкоджена буревієм взимку цього року.

Як розповів Радіо Свобода директор департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко, невідомі розбили нижню частину муралу, який розміщений на фальшстіні і складається з 20 частин.

"Нижній ряд повністю винищений. Зараз обраховуємо, скільки це буде коштувати відновити… Будемо робити зараз заяву в поліцію, бо це об'єкт нашої власності і його пошкоджено. Насправді, надії мало, що впіймають. Будемо шукати можливість відновити мурал знову",– розповів Владислав Мороко.


"Доба нескорених" – це другий мурал військово-патріотичної тематики, створений у Запоріжжі. У грудні 2018 року відкрили мурал, центральну частину якого займає портрет полковника армії Української Народної Республіки Петра Болбочана. Наразі планується, що в Запоріжжі упродовж п'яти років створять близько десяти муралів національно-патріотичного спрямування.


Довідково. Марко Безручко – видатний український воєначальник доби Української революції 1917-1921 років. Був начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави, згодом очолював штаби Окремої Запорізької бригади армії УНР та Корпусу Січових Стрільців. 

У серпні 1920 року під час радянсько-польської війни командував обороною Замостя, під час якої був зупинений наступ радянських військ. Згодом керував військовим міністерством УНР в екзилі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.